МІЖНАРОДНІ ЗЛОЧИНЦІ ЯКІ ЗАГРОЖУЮТЬ СВІТУ

 

OMELGENERALВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ ЮРІЯ ЛУЦЕНКА І НАЧАЛЬНИКА ГСУ СБУ БОГДАНА ТИВОДАРА

 

з приводу організації президентом Російської Федерації Володимиром Путіним вчинення терористичного акту (збиття пасажирського літака МН17), за попередньою змовою групою  осіб, що призвів до загибелі людей, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України

              (подається в порядку ст. 214 КПК України)

 1

 17 липня 2014 року Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 258 КК України (терористичний акт – збиття пасажирського літака Малайзійських авіаліній, що призвів до загибелі людей).

 18 червня 2019 року  ГСУ СБУ за погодженням Генеральної прокуратури України  винесло повідомлення про підозру Гіркіну І.В. і Дубінському С.М. в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей ( ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України), а Пулатову О.Ю. і Харченку Л.В. – у пособництві вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей (ч.5 ст.27, ч.3 ст.258 КК України).

2

                    Брифінг МСГ, Нідерланди, 19 червня 2019 р.

 19 червня на брифінгу в м. Гаага генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке і голова Національної поліції Вільберт Пауліссен озвучили офіційну версію результатів розслідування Міжнародної слідчої групи (далі – МСГ) і назвали прізвища чотирьох підозрюваних у знищенні літака: Сергій Дубинський («Хмурий»), Ігор Гіркін («Стрєлок»), Олег Пулатов («Гюрза») – всі троє громадяни РФ і Леонід Харченко («Крот») – громадянин України.

3

 Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке озвучує прізвища  підозрюваних і демонструє їх фото: Гіркіна, Дубінського, Пулатова, Харченка

Ще на початку червня мені були відомі прізвища осіб, відібраних на роль «стрілочників» –  співучасників  знищення малайзійського «Боїнга» у виді двох дрібних «організаторів» (Гіркіна і Дубинського)  і двох «пособників» (Пулатова і Харченка).

Про Гіркіна як одного з організаторів доставки «Бука» в Донецьк та його ролі у збитті літака МН17 я розповів ще три роки тому у статті «Кремль – вбивця» («Україна молода», 5 травня 2016 р., № 55).

В зазначеній публікації, а також у статті «Путін – терорист № 1» («Україна молода», 5 жовтня 2016 р., № 125)  мною також були названі прізвища, посади, звання організаторів і пособників злочину з вищого військово-політичного керівництва Росії, починаючи з президента РФ Путіна – організатора терористичного акту та організаторів і виконавців злочину середньої ланки – офіцерів 53-ї зенітно-ракетної бригади ЗС РФ. У статті були опубліковані їхні прізвища, посади, звання та їх фото.

Прізвища і позивні трьох інших «стрілочників» (Дубинського, Пулатова і Харченка), їх роль та  обставини причетності до знищення літака, мною були опубліковані у статті «Путін – гібрид Гітлера-Сталіна» («Україна молода», 20 лютого 2018 р., № 20).

У статті «Якби не Путін – ми були б живі» («Україна молода», 27 лютого 2018 р., № 23) я  назвав прізвища, посади і звання керівників вищого командного складу ЗС РФ (включаючи Верховного головнокомандувача Путіна), причетних до збиття малайзійського «Боїнга», щодо яких, на мою думку, як колишнього слідчого, зібрано достатньо доказів для оголошення підозри в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі 298 людей (у тому числі 80 дітей), тобто вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України.

 Висновки МСГ повністю збіглися з результатами мого розслідування, які в кінці 2014 року я направив у генеральні прокуратури Нідерландів, України та СБУ. Коли ж МСГ почала затягувати з їх оголошенням, я опубліковав результати розслідування в газеті «Україна молода» (5 травня 2016 року, № 55) у статті «Кремль — убивця».

 МСГ встановила маршрут руху «Бука» та транспортних засобів, які його сопроводжували. Він повністю збігається з маршрутом, опублікованим мною у зазначеній статті.

Відео і фото транспортування установки «Бук» в Луганській і Донецькій областях та евакуації її з Україну назад в Росію після збиття літака, аудіо записи перехоплених телефонних розмов проросійських бойовиків зі своїми московськими кураторами, декілька десятків фото осіб, причетних до знищення малайзійського «Боїнга» та інші документальні докази знищення авіалайнера МН17 мною були викладені на сайті інтернет-видання «Гордон» ще 6 лютого 2018 року в публікації «Від вибуху польського літака до збиття МН17, або Спецоперація Путіна із «зачистки» виконавців авіакатастроф. Розслідування» (див. тут):

https://m.gordonua.com/publications/ot-vzryva-polskogo-samoleta-do-sbitiya-mh17-ili-specoperaciya-putina-po-zachistke-ispolniteley-aviakatastrof-rassledovanie-229209.html

 Цим зверненням і публікацією статті «Підлягають ліквідації як воєнні злочинці» («Україна молода», 25 червня 2019 року, № 69), у якій наведений список причетних до збиття літака МН17, я хочу допомогти вам в завершенні досудового слідства і притягненні до кримінальної відповідальності президента Росії Путіна та вищого воєнного командування ЗС РФ як організаторів вчинення, за попередньою змовою групи осіб, терористичного акту – знищення 17 липня 2014 року пасажирського лайнера «Боїнг 777-200» з реєстраційним номером: 9М-MRD Малайзійських авіаліній, рейс МН17, що призвело до загибелі 298 осіб, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст.258 КК України.

 Стаття також розміщена на сайті Спілки офіцерів України (officers.org.ua)  26 червня 2019 року (див. тут):

http://www.officers.org.ua/?p=5561

 Військові експерти однозначно стверджують, що відповідно до нормативно-правових актів МО РФ, рішення про відправку в зарубіжні країни чи в район воєнних конфліктів сучасних самохідних вогневих установок (СВУ) зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) «Бук-М1-2» (саме такою установкою «Бук» і був збитий малайзійський «Боїнг») могло бути прийнято лише за наказом чи з відома президента Росії Путіна.

Встановлено, що у лютому – березні 2014 року представники вищого військово-політичного керівництва РФ на чолі з президентом Путіним вступили в злочинну змову та домовилися про здійснення протиправних умисних дій, спрямованих на розв’язання та ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій проти України, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

 Досягти зазначеної мети вказані особи вирішили шляхом використання підрозділів ЗС РФ, створення і фінансування терористичних організацій, створення в їх складі незаконних збройних формувань.

При цьому Путін і його підлеглі усвідомлювали, що такі протиправні дії безумовно призведуть до загибелі дуже великої кількості людей, в першу чергу мирних жителів України, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і бажали їх настання.

У період березня – квітня 2014 року на виконання попередньо розробленого вищим військово-політичним керівництвом РФ (Путіним, Медведєвим, Сурковим, Аксьоновим, Шойгу, Герасімовим, Сергуном та іншими воєначальниками – вказані нижче) злочинного плану, спрямованого на розв’язання та ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій,  порушення територіальної цілісності України та зміні меж її території, керівники та службові особи спецслужб  ФСБ, СЗР та ЗС РФ шляхом віддання наказів підлеглим співробітникам та військовослужбовцям організували на території РФ та тимчасово окупованій (анексованій) території АР Крим навчання, фінансування  та матеріальне забезпечення (постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки та іншого майна) озброєних злочинних груп.

Ці незаконні збройні формування під безпосереднім керівництвом розвідувально-диверсійних груп, які очолювали кадрові офіцери Головного управління ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ, начальник Сергун), діючи на виконання наказів президента РФ Путіна і воєначальників ЗС РФ, утворили контрольовані ними терористичні організації «Донецька народна республіка» (далі – «ДНР») і «Луганська народна республіка» (далі – «ЛНР») та увійшли до їх структури.

12 квітня 2014 року громадянин РФ Гіркін І.В., діючи на виконання вищевказаного попередньо розробленого злочинного плану військово-політичним керівництвом РФ на чолі з президентом Путіним та завдань спецслужб РФ, прибув до м. Слов’янська Донецької області для створення незаконного збройного формування «ДНР» та проголосив себе так званим міністром оборони «ДНР».

У період квітня – червня 2014 року на виконання визначених йому завдань Гіркін, перебуваючи у м. Слов’янську, використовуючи з метою конспірації анкетні дані Стрєлкова Ігоря Івановича та ідентифікуючі позивні «Стрєлок» (він же «Перший»), створив незаконний збройний підрозділ «ДНР».

До його складу Гіркін залучив військовослужбовців ГУ ГШ ЗС РФ, а також декілька тисяч осіб із числа проросійськи налаштованих мешканців Донецької і Луганської областей та громадян РФ, які виявили бажання брати участь у діяльності  терористичної організації.

Зокрема, були залучені: полковник ГУ ГШ ЗС РФ  Дубінський Сергій Миколайович (позивний «Хмурий», якому 2 серпня 2014 року, з нагоди Дня повітряно-десантних військ Росії, Путін присвоїв звання генерал-майор), підполковник запасу ПДВ РФ  Пулатов Олег Юлдашевич (позивний «Гюрза»), громадянин України Харченко Леонід Володимирович (позивний «Крот») та інші особи, які вступили у попередню злочинну змову щодо вчинення терористичних актів та особливо тяжких злочинів на території України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, на виконання спільного злочинного плану, затвердженого президентом РФ Путіним, Гіркін, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою усунення передумов щодо можливого припинення злочинної діяльності незаконного збройного формування «ДНР», до складу якого він входив та очолював його, 8 червня 2014 року об 11 год 30 хв звернувся до призначеного керівництвом РФ  так званого т.в.о. глави Республіки Крим (тимчасово окупованої РФ території України – АРК) Аксьонова С. В. та повідомив йому, що знаходиться у    м. Слов’янську Донецької області в оточенні українських урядових військ, і запросив «масштабну російську допомогу» у вигляді танків, протитанкової артилерії, комплексів протиповітряної оборони із підготовленими екіпажами.

 Того ж дня об 11 год 46 хв Аксьонов по телефону особисто повідомив Гіркіну, що на його прохання в РФ вже сформований єдиний координаційний центр і документи, які потрібні для його підтримки, вже готують.           

 23 червня 2014 року о 5 год 30 хв на виконання попередньо розробленого злочинного плану військово-політичного керівництва РФ і  затвердженого з президентом Путіним, на підставі наказів № 328 від 19 червня 2014 року та № 329 від 21 червня 2014 року та заявки № 602 від 21  червня 2014 року на супроводження транспортних засобів в/ч 32406 (53-тя ЗРБ ППО ЗС РФ, м. Курськ), колона, що налічувала 41 одиницю військової техніки зі складу зазначеної військової частини, яка перевозила у тому числі: пересувний командний пункт 9С470М1-2, станцію виявлення цілей 9С18М1, пускову заряджаючу установку 9А39М1 та шість СВУ ЗРК «Бук-М1-2» з бортовими номерами: 211, 212, 221, 231,232, 332, вирушила з розташування в/ч 32406 (м. Курськ, РФ) для проведення «тактичних навчань на незнайомій місцевості».

Супровід зазначеної колони здійснювали територіальні підрозділи військової автомобільної інспекції № 47 та № 56 ЗС РФ.

При цьому «Бук-М1-2» ( борт № 332), з якого потім збили малайзійський літак, перевозився вантажним автомобілем КамАЗ 65225, державний реєстраційний номер 4267 АН, причепом ЧМЗАП 9990 ХР 4679.

 Відповідно до зазначених наказів колона військової техніки з 6-ю СВУ ЗРК «Бук-М1-2» мала прослідувати за маршрутом: сел. Маршала Жукова – с. Тім – м. Старий Оскол – м. Острогозьк – м. Розсош – м. Міллерове – хутір Ніжнемітякін, куди повинна була прибути 24 червня 2014 року.

Проте внаслідок зміни маршруту, колона 23 червня 2014 року прослідувала: сел. Маршала Жукова – с. Нікольське – сел. Троїцький – м. Старий Оскол – с. Незнамове – с. Городище. 24 червня – за маршрутом: с. Расховець – м. Алексєєвка – м. Розсош та 25 червня колона прибула до м. Міллерове Ростовської області РФ, яке розташоване приблизно в 25-ти кілометрах від кордону з Україною в районі Луганської області.

6 липня 2014 року о 17 год 13 хв Дубінський, перебуваючи в захопленому офісі корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» за адресом: Україна, Донецьк, вул. Щорса, б. 48, викликав до себе підлеглого бойовика Пулатова  і повідомив, що вони отримали завдання «пробити коридор» через кордон до РФ в районі с. Дмитрівка Сніжнянського району Донецької області.

Тоді ж Дубинський дав вказівку Пулатову ввечері відбути до вказаної місцевості та провести розвідку на місці.

 На підставі телеграми начальника військ ППО 20-ї гвардійської армії ЗВО РФ від 13 липня 2014 року, № 8/1358/ІІІ та наказу т.в.о. командира в/ч 32406 підполковника К. Демидова і т.в.о. начальника штабу майора Р. Горлатих  від 15 липня 2014 року, № 129 велика група офіцерів і військовослужбовців контрактної служби на чолі з командиром 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ полковником С. Мучкаєвим були «відправлені у відрядження з 15 липня в м. Міллерове Ростовської області для несення бойового чергування».

14 липня 2014 року в м. Сорокіне (колишнє Краснодон) Луганської області відбулася нарада за участі

«міністра оборони «ДНР», полковника ФСБ РФ Ігоря Всеволодовича Гіркіна (позивний «Стрєлок»), «заступника міністра оборони ЛНР», командира батальйону «Зоря» Олега Євгенович Бугрова (позивний «Бугор») та інших командирів терористичних підрозділів «ЛНР», «ДНР» щодо їх підпорядкування новоствореному в Краснодоні штабу під керівництвом головного інспектора МО по Центральному воєнному округу РФ, генерал-полковника Ткачова Миколи  Федоровича (позивний «Дельфін») та його заступників: полковника ГУ ГШ МО РФ Іваннікова Олега Володимировича (позивний «Оріон» він же «Дунай») і Яковлєва Альберта Станіславовича (позивний «Ельбрус», за повідомлення ЗМІ  помер після тяжкого поранення в ніч з 5 на 6 листопада 2014 року). Тоді ж були вирішені питання координації бойових дій терористичних організацій та їх централізованого забезпечення військовою технікою з території РФ зазначеним штабом.

4

        15 липня 2014 року за результатами зазначеної наради та з метою виконання отриманого з Москви завдання прорвати оборону українських урядових військ у Сніжнянському районі Донецької області та створити так званий «коридор» до Ростовської області РФ для подальшого повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, збройний підрозділ під керівництвом Гіркіна з території Росії отримав додатково 4 танки Т-64, 3 самохідні артилерійські установки «Гвоздика» та бронетранспортер БТР-80.

      16 липня 2014 року збройні підрозділи «ДНР» під керівництвом Гіркіна загальною чисельністю понад 800 бойовиків, на виконання вищевказаного «усного наказу з Москви», здійснили спробу прориву оборони українських урядових військ у районі кургану Савур Могили у Сніжнянському районі Донедької області. Проте внаслідок оборонних бойових дій  ЗС України, у тому числі із застосуванням авіації, бойовики Гіркіна зазнали значних втрат в особовому складі та військовій техніці. У зв’язку з цим було прийняте рішення подальший наступ здійснювати під прикриттям військових систем протиповітряної оборони.

         З цією метою в ніч з 16 на 17 липня 2014 року СВУ ЗРК «Бук-М1-2» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ (бортовий номер 332) з чотирма ракетами класу «земля-повітря» серії 9М38 таємно було переміщено через державний кордон України з Росією за маршрутом: м. Донецьк Ростовської області РФ – смт Сєвєрний Луганської області – м. Сорокіне (колишній Краснодон) Луганської області. З метою конспіративної присутності військової техніки ЗС РФ в Україні бортовий номер «Бука-М1» — «332», з якого збили літак МН17, був майже повністю зафарбований (на фото):

 5 6

         У подальшому вказана установка «Бук» вантажним трейлером «Вольво» разом з російським військовим екіпажом та у супроводі бойовиків «ДНР» маршрутом: м. Сорокіне (колишній Краснодон) Луганської області – м. Молодогвардійськ – сел. Хрящувате – м. Луганськ – м. Перевальськ – м. Дебальцеве – м. Вуглегірськ – м. Єнакієве – м. Жданівка – смт Нижня Кринка – м. Харцизськ – м. Макіївка – м. Донецьк (Донецька обл., Україна) в період з 4 год 28 хв до 9 год 7 хв 17 липня 2014 року була доставлена у м. Донецьк.

7

 СВУ ЗРК «Бук-М1-2» (бортовий номер 332) 53-ї ЗРБ  ППО ЗС РФ, ракетою якої 17липня 2014 року був збитий малайзійський літак МН17,фото із онлайн-альбому  російського механіка, зроблене на місці дислокації 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ (м. Курськ)

17 липня 2014 року о 09 год 08 хв бойовик з позивним «Бібліотекар» по  телефону доповів Дубінському, що доставив «Бук» разом з російським екіпажом в Донецьк. О 09 год 53 хв Дубінський дав вказівку бойовику «Бібліотекар» передати установку «Бук» бойовику Харченку. Через хвилину (о 09:54) Дубинський віддав наказ Харченку і Пілатову перевезти «Бук» до смт Первомайського у Сніжнянському районі Донецької області та здійснювати її подальшу охорону разом з іншими бойовиками.

 Того ж дня у телефонній розмові, яка відбулась о 11 год 24 хв Дубінський повідомив іншому члену терористичної організації «ДНР», що 16 липня 2014 року він і «Перший» (Гіркін) «розмовляли з Москвою та вийшли на найвищий рівень».

8

   У період з 10 год 39 хв по 12 год 16 хв СВУ ЗРК «Бук-М1-2» вантажним трейлером «Вольво» разом з російським військовим екіпажом за маршрутом: м. Донецьк – м. Макіївка – м. Харцизськ – м. Зугрес – м. Шахтарськ – м. Чистякове (колишнє Торез) – м. Сніжне була переміщена до м. Сніжного Донецької області, де біля магазину «Фуршет», розташованого на вул. Леніна, буд. 20, була розвантажена з трейлера.

О 13 год 39 хв російським екіпажом СВУ ЗРК  «Бук-М1-2» за маршрутом у місті Сніжне: вул. Леніна – вул. Декабристів – вул. Карапетяна – вул. Гагаріна своїм ходом була доставлена на вогневу позицію – сільськогосподарське поле біля смт Первомайський південніше м. Сніжного Донецької області.

 О 16 год 19 хв російський екіпаж СВУ ЗРК «Бук-М1-2» здійснив  пуск ракети класу «земля-повітря» серії 9М38 по пасажирському літаку «Боїнг 777-200» з реєстраційним номером 9М-МRD Малайзійських авіаліній, рейс МН17, який слідував ешелоном польоту FL330, на висоті приблизно 10 100 метрів.

О 16 год 20 хв 03 сек бойова частина серії 9М314 ракети серії 9М38 вибухнула вище лівої сторони кабіни літака на відстані близько одного метра, внаслідок чого бойові елементи ракети одночасно відірвали кабіну літака від передньої частини фюзеляжу і знищили повітряне судно. Всі 298 пасажирів і членів екіпажу загинули (поіменний список загиблих встановлений).

По заводському номеру 9Д1318869032, який чітко видно на поверхні корпусу  двигуна ракети, знайденого на місці падіння уламків літака, експерти встановили, що перші п’ять знаків номеру і буква «Д» свідчать про те, що ракета була виготовлена на російському оборонному заводі в м. Долгопрудний Московської області.

О 16 год 37 хв, 16 год 41 хв, 16 год 50 хв, 17 год 16 хв (за київським часом) 17 липня 2014 року на сторінках Гіркіна у соціальних мережах «Тwitter» та  «Вконтакте» були оприлюднені повідомлення від імені Стрєлкова Ігоря Івановича, а також від імені так званого «ополчення» про збиття в районі Торезу військово-транспортного літака АН-26 ВПС України.

Так, в одному із них вказано: «17 липня поблизу селища Розсипне над містом Торез Донецької області було збито транспортний літак АН-26 українських ВПС. Літак упав у районі шахти «Прогрес». В нього влучила ракета. З неба посипалися уламки».

О 16:40 підполковник російської армії Ігор Безлер («Бєс») доповів своєму куратору полковнику ГУ ГШ ЗС РФ Гераніну Василю Миколайовичу, що вони збили транспортний літак АН-26 української армії: «Щойно збили літак. Група «Мінера». За Єнакієво упав».

Невдовзі після знищення пасажирського авіалайнера диктор новин російського телебачення повідомила про збиття літака ЗС України «ополченцями» над містом Торез. Згодом про це з пафосом повторили й інші російські ЗМІ, серед яких «РІА Новості» та Russia Today.

Після обстеження падіння уламків літака бойовики-терористи виявили, що  був збитий пасажирський лайнер. З телефонної доповіді одного з бойовиків слідує, що літак збили з «Чорнухівського блокпоста». За його словами, літак розвалився у повітрі, в районі шахти Петропавлівської, а його уламки, тіла людей та речі пасажирів падали прямо у двори. Під кінець розмови бойовик констатував, що вони збили цивільний літак: «Коротше, стопудово цивільний борт».

 Отаман козаків війська Донського, командуючий козацької національної гвардії «ЛНР», громадянин РФ Микола Козицін повідомив по телефону бойовику: «Щодо цього літака, збитого в районі Сніжного – Тореза. Це виявився пасажирський. Впав у районі Грабового. Там море трупів, жінок і дітей. Зараз козаки там дивляться це все».

На запитання бойовика, що пасажирський літак робив над територією України, Козицін відповів: «Значить завозили шпигунів, не знаю. Нех…й (нецензурне слово) літати, зараз війна йде».

 За повідомленням ЗМІ у липні 2017 року Козицін помер у Москві від «раку»». Відомий тортурами та катуваннями  українських військовополонених. В інтерв’ю російським та іноземним ЗМІ Козицін неодноразово визнавав, що «саме російські терористи збили ракетою малайзійський літак».

 Зрозумівши, що збитим літаком виявився пасажирський «Боїнг», бойовики почали прибирати з мережі інтернет усі повідомлення про збитий український літак АН-26. А російські ЗМІ вдалися  до іншої версії збиття літака: «Очевидці спостерігали бойовий літак, який випустив декілька ракет, що вибухнули десь у небі, після чого на землю стали падати уламки літака» («РІА Новості»).

За новою версією офіційних осіб Росії, «Боїнг» був збитий українським штурмовиком Су-25» (зауважу, що практична верхня межа висоти польоту якого на 3000 метрів нижча за висоту, на якій був збитий малайзійський літак»).

 Цей фейк підхопив навіть президент РФ Путін. В інтерв’ю американському журналісту Оліверу Стоуну 4 липня 2015 року Путін заявив: «Наскільки мені відомо, відразу ж після цієї жахливої катастрофи один із українських авіадиспетчерів (по-моєму, він спеціаліст іспанського походження) заявив, що бачив в коридорі цивільного літака бойову машину. Ніякої іншої бойової машини, окрім української там бути не могло».

 11

   За твердженням Путіна, якби пасажирський «Боїнг» збили з землі, то це могло б відбутися  лише з позицій українських військових«Щодо системи «Бук», які наносять удари з землі, то за даними наших спеціалістів і експертів, і не лише розвідувальних служб, але і експертів-балістиків, удар був нанесений у хвіст літака»,- стверджував російський президент.

Чому ця частина розмови з американським журналістом не ввійшла в телевізійну версію інтерв’ю Путіна, не уточняється, але, думаю, що зрозуміло всім. Більш абсурдної версії збиття літака рейсу МН17 – знайти важко.

Навіть державні російські ЗМІ змушені були спростувати дезінформацію про «українського диспетчера іспанського походження», який буцімто працював в аеропорту «Бориспіль» в Києві.  Встановлено що такої особи взагалі не існує. А твіттер з аккаунта Carlos Spainbuca, на якому «іспанський диспетчер» стверджував, що «бачив рядом з «Боїнгом» військові літаки», згодом перейменувався в Людмилу Лопатишкіну. Пізніше аккаунт був заблокований, а ЗМІ добавили в новини, що аккаунт є фейковим.

Російські офіційні особи і ЗМІ поширили майже півтори сотні різноманітних фейків, маніпуляцій і відвертої брехні щодо обставин збиття літака МН17, перекладаючи вину з Росії на Україну.

https://youtu.be/uJH6LgO_9cw

 Наприклад, телеканали Russia Today та Life News озвучили версію, що мотивом знищення малайзійського літака може бути замах на президента Росії Путіна. Мовляв, «Борт №1» російського президента і літак рейсу МН17 перетиналися в одній точці в тому ж ешелоні повітряного простору. Але російські спікери не сказали, що це «перетинання» сталося ще над Варшавою на 330-му ешелоні на висоті 10100 метрів. Малайзійський літак був там о 15:44, а «Борт №1» — о 16:21 (за московським часом), тобто на 37 хвилин пізніше. Окрім того, маршрут польоту з Варшави до Москви проходить майже за 1000 км північніше Донецька.

Експерти зробили однозначний висновок, що «замах» на російського президента Путіна є пропагандистською вигадкою Кремля.

Тоді «РІА Новості» вкинули нову дезінформацію, що 17 липня український уряд перекинув в зону АТО «Буки»: «За даними системи об’єктивного контролю, в середу, 16 липня, в район Донецька був перебазований  дивізіон «Буків» ЗС України, які і знищили літак МН17».

Коли фейк про «українські «Буки» луснув як мильна булька, російський телеканал Life News 29 липня 2015 року  висунув ще жахливішу версію збиття малайзійського «Боїнга»: «літак уже був наповнений трупами і знищений із середини, і це була спецоперація». Натяк був на ЦРУ США.

 Твердження Путіна про те, що «удар був нанесений у хвіст літака» або був  збитий «бойовим літаком», беззаперечно спростували міжнародні експерти і МСГ. Вони встановили, що малайзійський «Боїнг» рейсу МН17 був збитий російською ракетою серії 9М38, класу «земля – повітря», випущеної СВУ ЗРК «Бук-М1-2» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ, бойова частина якої вибухнула вище лівої сторони кабіни літака на відстані близько одного метра, внаслідок чого бойові елементи ракети одночасно відірвали кабіну літака від передньої частини фюзеляжу і знищили повітряне судно.

За твердженням представника Держдепартаменту США, американська розвідка підтвердила, що малайзійський літак був збитий ракетою класу «земля – повітря». В момент пуску ракети з російського «Буку», в районі «Боїнга» МН17, на дальності 30 км, за даними іноземних радіолокаційних станцій і супутників, ніякого військового літака не було.

 Встановивши, що збили пасажирський літак, Гіркін в цей же день о 20 год 30 хв, з метою приховання особливо тяжкого злочину, віддав наказ Дубінському відправити «Бук» у супроводі двох БТРів  до кордону з Луганською областю з метою подальшої його евакуації до Росії. У свою чергу Дубінський о 22 год 35 хв віддав наказ Харченку перевезти «Бук» до кордону з Луганською областю та передати його особам, які  приїдуть зустрічати установку.

Після 2015 року місцезнаходження Харченка («Крота») невідоме. У 2017 році у соцмережі на сторінці Стрєлкова появилась інформація, що «Крот» можливо був вбитий після того, як оселився у Ростовській області.

Особа, яка розмістила цю інформацію, пов’язує загибель Харченка з тим, що той забагато знав про знищення літака МН17. Жодних підтверджень цієї інформації немає.

Думаю, що ще не на часі розкривати всю інформацію про Харченка («Крота»).

18 липня 2014 року о 07 год 15 хв СВУ ЗРК «Бук-М1-2» за маршрутом: м. Сніжне – м. Хрустальний (колишній Красний Луч) – смт Фащівка – м. Дебальцеве – м. Перевальськ – м. Луганськ – сел. Хрящувате – м. Молодогвардійськ – м. Суходільськ – смт. Сєвєрний Луганської області – м. Донецьк Ростовської обасті РФ, вантажним трейлером «Вольво» була вивезена до Ростовської області РФ.

Командир розвідувальної роти «Рязань» Едуард Гілазов (позивний «Рязань») після знищення літака МН17 привіз у селище Сніжне своєму командиру Харченку члена екіпажу «Бука», який, будучи в нетверезому стані, заблукав і відстав від решти екіпажу.

Із телефонної розмови бойовиків, перехопленої СБУ, один із яких запитує: «Ти в тому районі чи ні?» Другий відповів: «Ні, я не в тому районі, уже по інший бік». Далі бойовики говорять нецензурною лайкою про те, що «десь загубився боєць з установки «Бук»… Свій екіпаж проїб…в, бля…».

 У липні 2015 року Гілазов пропав безвісти і вважається «мертвим».

 Бугров, Гіркін, Ткачов та Іванніков особисто координували і контролювали хід доставки  СВУ ЗРК «Бук-М1-2» в Україну і вивезення її назад в Росію після знищення літака рейсу МН17 та давали по телефону вказівки особам, задіяним у доставці і евакуації «Бука». Їх телефонні розмови перехоплені СБУ. Експерти підтвердили автентичність цих розмов і встановили, що голоси належать Гіркіну,  Ткачову, Іваннікову та іншим ідентифікованим особам – співучасникам злочину.

В інтерв’ю Рейтер командир бойовиків батальйону «Восток» Олександр Ходаковський (позивний «Скіф») заявив, що «в ополченців був «Бук», яким збили малайзійський літак. «Бук» був привезений із Росії, а потім відправлений назад». Потім Ходаковський відмовився від своїх слів, заявивши, що його не так зрозуміли, хоча на збереженій журналістом ауідо записі розмови з ним, він чітко говорить про «завезений з Росії «Бук», яким збили пасажирський літак МН17 і «повернення його назад в Росію».

Постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін, визнаючи факт збиття малайзійського «Боїнга» «ополченцями Донбасу», заявив 21 липня 2014 року на засіданні Ради безпеки ООН в Нью-Йорку: «Відповідно до записів, люди зі сходу України говорили, що вони збили військовий літак… Якщо вони вважали, що збили військовий літак, то це був конфуз. Якщо це був конфуз, тоді це не був акт тероризму».

29 липня 2015 року Росія була єдиною країною з 15 членів РБ ООН, яка наклала вето на проект резолюції про створення Міжнародного трибуналу з розслідування причин катастрофи літака МН17 та притягнення до відповідальності осіб, винних у загибелі пасажирів і членів екіпажу. На засіданні РБ ООН Чуркін на весь світ заявив, що «надіється на безкарність» за збиття малайзійського «Боїнгу 777» (цитую дослівно мовою оригіналу): «Будем надеяться, что расследование разберется, и безнаказанность наступит и в отношении тех, кто сбивал самолет, и тех, кто его направлял в зону военных действий». Люди в соціальних мережах були шоковані такою поведінкою Чуркіна, порівнявши засідання РБ ООН з  Нюрнберзьким процесом над нацистами. Якщо перенести сучасні реалі в 1945-1946 роки, то можна уявити собі Гітлера, який накладає вето на вирок Міжнародного воєнного трибуналу, що засудив вище нацистське керівництво Німеччини до страти через повішення.

12

 Представник РФ в ООН Чуркін                             Адольф  Гітлер                

«Ви можете собі уявити справу в суді  про вбивство, де вбивця може накласти вето на вирок суду?»,- запитували обурено люди.

Президент РФ Путін заздалегідь попередив, що не допустить створення такого трибуналу, рішення якого є обов’язковими для всіх країн – членів ООН. 17 липня 2015 року у розмові з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте Путін назвав пропозицію про створення Міжнародного трибуналу «передчасною і контрпродуктивною».

13   Криваве вето Путіна, за яким сховалися вбивці 298 людей, є фактичним визнанням своєї провини, зазначають експерти і нагадали російське народне прислів’я – «На злодії шапка горить».

Своєму однополчанину по Афганістану Сергію Тіунову, який проживає в Україні, під час звільнення українських полонених, на його запитання про збиття малайзійського літака, Дубінський відповів матом: «Це зробили долбой…би з Москви! Ти ж не думаєш, що це ми?».

У 2015 році Путін особисто вручив Дубінському орден «За заслуги перед Вітчизною» з мечами.

В И С Н О В К И:

Аналіз наявних у СБУ і МСГ доказів та опублікованих мною у ЗМІ дає підстави зробити наступні висновки:

 а) президент РФ Путін і його військово-політичне оточення – міжнародні злочинці які є реальною загрозою існування світу;

 б) збиття пасажирського літака рейсу МН17 було заздалегідь спланованим терористичним актом, організованим вищим військово-політичним керівництвом РФ на чолі з президентом Путіним, з метою широмасштабного військового вторгнення ЗС РФ в Україну, яке було заплановане на 18 липня 2014 року, та окупації її південно-східних областей;

в) відповідальність за знищений малайзійський літак і загибель людей повинні нести, впершу чергу, найвище політичне і військове керівництво РФ на чолі з Путіним, як організатори вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України.

14                 Міжнародні злочинці: Шойгу, Путін, Герасімов  

У грудні 2017 року перший заступник генерального прокурора України Д. Сторожук зазначив, що, відповідно до угоди, судовий процес у національному суді Нідерландів не позбавляє Україну можливості звертатися до українського суду з обвинувальними актами щодо осіб, причетних до знищення літака. У кожній країні – учасниці спільної Міжнародної слідчої групи є своє кримінальне провадження, своє слідство, ми знаходимо докази і матимемо можливість звертатися в національні суди з клопотанням про засудження винних у збитті літака.

Після закінчення брифінгу генерального прокурора Нідерландів Ви, пане Луценко, заявили, що МСГ готує підозри широкому колу причетних до збиття літака рейсу МН17 і має «дорожню карту» подальшого розслідування. «Наступними підозрюваними будуть особи від солдат, полковників і генералів до вищого політичного та військового керівництва Російської Федерації. Остання розмова між Гіркіним і Сурковим – радником президента Путіна по питанням Донбасу за двома криптованими кремлівськими телефонами багато про що каже уважним аналітикам»,- наголосили Ви (відео див. тут):

 https://youtu.be/N0Bj6A7H9gg

 Сподіваюся, що тепер, після такої  заяви журналістам, Вам і начальнику ГСУ СБУ пану Тиводару нічого не буде заважати порушити кримінальне провадження щодо президента Росії Путіна та вказаних мною осіб вищого воєнного командування ЗС РФ,  військових 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ, оголосити їм офіційну підозру в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі 298 осіб, обрати підозрюваним міру запобіжного заходу утримування під вартою і оголосити їх у міжнародний розшук.

 Слово генерального прокурора України не повинно розходитися з ділом!

А Ви, пане Тиводаре, як  новопризначений начальник ГСУ СБУ повинні виправдати довіру президента України, який Вас призначив. Зеленський сподівається, що «на лаві підсудних міжнародного трибуналу опиняться не лише ті, кому 18 червня СБУ оголосила підозру, а й усі, хто винен у зухвалому вбивстві безвинних дітей, жінок та чоловіків».

 Невже ви не бачите, як «сильні світу цього», втягуючи лідерів і політиків країн світу «великої двадцятки» (G-20) і України, ведуть  закулісну геополітичну гру і торги на крові українців і пасажирів малайзійського літака, вбитих Кремлем на чолі з «кривавим карликом» Путіним?!

 Виконайте свій професійний обов’язок і відповідно до вимог національного законодавства та норм міжнародного права оголосіть президенту РФ Путіну і його військово-політичному оточенню офіційну підозру в організації терористичного акту (збиття пасажирського лайнера МН17), за попередньою змовою групи осіб, що призвів до загибелі 298 людей (серед них – 80 дітей), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України, оберіть Путіну та іншим підозрюваним міру запобіжного заходу тримання під вартою і оголосіть їх у міжнародний розшук.

У випадку супротиву Путіна при його затриманні, він як особливо небезпечний міжнародний злочинець   підлягає фізичній ліквідації!

 Ще у серпні 2016 року міністр юстиції Павло Петренко заявив: «Ми можемо оголошувати підозру Путіну, якщо він порушив українське законодавство, його посада не має значення».

  На підставі викладеного та відповідно до вимог ст. ст. 214, 216, 218, 219 КПК України,- прошу:

 1.Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про організацію президентом РФ Володимиром Путіним вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою  осіб, що призвів до загибелі людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України.

 2.Повідомити президенту РФ, верховному головнокомандувачу ЗС РФ Путіну Володимиру Володимировичу, 7 жовтня 1952 р. н., підозру в тому, що він за попередньою змовою з групою  осіб вищого військово-політичного керівництва РФ, з метою ведення агресивних воєнних дій і виправдання  широкомасштабного військового вторгнення регулярних військ ЗС РФ в Україну та окупації її східно-південних областей, брав безпосередньо участь в організації  терористичного акту, вчиненого з застосуванням доставленої за його наказом  в Україну з Росії СВУ ЗРК «Бук-М1-2» (бортовий номер № 332) 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ (в/ч 32406), з території Донецької області, підконтрольній російським окупаційним військам та їх найманцям, наслідком якого стало знищення о 16 год 20 хв 17 липня 2014 року пасажирського літака «Боїнг 777-200» з реєстраційним номером: 9М-МRD Малайзійських авіаліній, рейс МН17, що призвело до загибелі 298 людей, тобто у вчиненні злочину, передбачений ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України.

3. Повідомити підозру в організації вчинення терористичного акту (знищенні пасажирського літака МН17), за попередньою змовою групою  осіб, що призвів до загибелі людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України, таким особам:

- помічнику президента Росії  Владиславу Суркову,

- голові Ради міністрів Республіки Крим як окупованого (анексованого) суб’єкта РФ Сергію Аксьонову,

- міністру оборони РФ, генералу армії Сергію Шойгу,

- першому заступнику міністра оборони, начальник ГШ ЗС РФ, генералу армії Валерію Герасімову,

- заступнику міністра оборони, генералу армії Аркадію Бахіну,

- заступнику начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГУ ГШ, генерал-полковнику Ігорю Сєргуну (нині покійний),

- начальнику Головного оперативного управління — заступнику начальника ГШ ЗС РФ, генерал-полковнику Андрію Картаполову, 

- головнокомандувачу Сухопутних військ, генерал-полковнику Олегу Салюкову,

- командувачу військами ЗВО, генерал-полковнику  Анатолію Сидорову,

- начальнику штабу — першому заступнику командувача військами ЗВО, генерал-лейтенанту Віктору Астапову,

- командувачу військами ППО Сухопутних військ, генерал-лейтенанту Олександру Леонову,

- командувачу 20-ї гвардійської Загальновійськової армії ЗВО, генерал-лейтенанту Олександру Лапіну (до завершення перебування на посаді, до 7 липня 2014 року, установки «Буків» 2-го дівізіону 53-ї ЗРБ були перекинуті з Курська на кордон з Україною),

- командувачу 20-ї гвардійської Загальновійськової армії ЗВО, генерал-лейтенанту Олександру Чайко (з 8 липня 2014 року),

- командувачу зенітно-ракетного з’єднання ЗВО, генерал-майору Олексію Золотову,

- начальнику ППО та авіації ЗВО, полковнику Андрію Коханову,

-начальнику зенітно-ракетних військ РФ, генерал-майору Віктору Гуменному.

 - головному інспектору МО по Центральному воєнному округу РФ, генерал-полковнику Миколі Ткачову (позивний «Дельфін»),

- полковнику ГУ ГШ МО РФ Олегу Іваннікову (позивний «Дунай» він же «Оріон»),

- полковнику ГУ ГШ ЗС РФ Василю Гераніну,

 - командиру 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ (в/ч 32406), полковнику Сергію Мучкаєву (його старшими безпосередніми командирами були О. Золотов і А. Коханов),

  - командиру 2-го дивізіону, підполковнику Дмитру Труніну,

  — командирам батарей 2-го дивізіону, офіцерам: Олексію Ковтунову,   Рафаелю Авхадєєву, Дмитру Коюкову,

 -      командирам установок «Бук» 2-го дивізіону, офіцерам: Костянтину Мишкіну, Ігорю Субічову, Євгену Гришину, Віталію Копенкову, Євгену Мальченку, Володимиру Полєжаєву, Вадиму Мягкову, Сергію Познякову, Сергію Обиночному, Павлу Кривошеєву,

 -      оператору станції виявлення цілі для СВУ ЗРК «Бук-М1-2», сержанту Івану Краснопрошину,

-  Олегу Бугрову (позивний «Бугор», «міністр оборони «ДНР» з 30 серпня 2014 року, на початку квітня 2015 року був арештований ФСБ Санкт-Петербурга, 17 квітня 2017 року засуджений Дзержинським районним судом Санкт-Петербургу до 5 років позбавлення волі умовно за «шахрайство грішми в особливо великих розмірах», які були виділені Росією бойовикам Донбасу; подальша доля невідома),

 - Ігорю Безлеру (позивний «Бєс»), підполковнику ГУ ГШ ЗС РФ, командиру «групи Безлєра»,

- Олександру Ходаковському (позивний «Скіф»), командиру     батальйону «Восток»,

- Валерію Стельмаху (позивний «Найманець», він же «»Батя»), коменданту м. Дзержинська,

- Ігорю Українцю (позивний «Мінер»), командиру піхотного загону («група Мінера»),

- Володимиру Цемаху, «командиру ППО» м. Сніжне Донецької області (з 29 червня утримується під арештом в СІЗО у м. Києві).

 4. Обрати Путіну, Суркову, Аксьонову, Шойгу, Герасімову та іншим  вищезазначеним генералам, офіцерам ЗС РФ і бойовикам-терористам (організаторам, виконавцям, пособникам знищення пасажирського літака МН17) міру запобіжного заходу тримання під вартою і оголосити їх у міжнародний розшук.

 5. Про результати розгляду звернення та прийняті рішення прошу повідомити мене у встановлений законом строк.

 У разі необхідності я готовий надати вам допомогу в досудовому розслідуванні справи (маю багаторічний досвід слідчої і оперативної роботи в МВС і СБУ та підготовки слідчих).

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,                                                                   

Герой України, 

генерал-лейтенант,  

кандидат юридичних наук, доцент

почесний голова Спілки офіцерів України

 

Comments are closed.