28 червня 1992р. — екіпаж тральщика «Сигнальщик» (б/н905) проекту 266М (шифр «Аквамарин», англ. Natyaclass за класифікацією НАТО, введений в експлуатацію в 1973 році, під командуванням капітана 3 рангу Т.Сулейманова, протестуючи проти примушення моряків командуванням ЧФ до прийняття присяги на вірність СНД, в повному складі присягнув замість цього українському народові і став першим бойовим кораблем на Чорному морі, який підняв український прапор. Команда тральщика була спішно розформована — офіцерів та мічманів тральщика «Сигнальник» почали знімати з посад чи переводити на інші кораблі «за український націоналізм» не зважаючи на те, що на наступний день під тиском командування флоту, екіпаж по команді командира і спустив ним же піднятий український прапор (перша зрада командира спровокованого ним же свого екіпажу!).

Більша частина екіпажу потім перейшла на службу в штаб ВМС України, на кораблі «Славутич» та «Гетьман Сагайдачний».

Подія отримала широкий розголос – тоді вперше з часів української революції 1917–1918рр. над Чорним морем знову з’явився жовто – синій прапор.

А вже 21 липня 1992р. з Донузлава до Одеси під українським прапором вийшов СКР-112 команда якого теж прийняла присягу на вірність українському народу(старший на борту – начальник штабу бригади капітан 2 рангу Жибарєв!).

Отакі «бандерівці» відроджували і відродили Військово–Морські Сили Збройних сил України!

В подальшому тральщик був номінально зарахований в український флот — 01 липня 1992р. вийшов наказ міністра оборони України за № 112, про внесення морського тральщика «Сигнальщик» до корабельного складу ВМС України, однако екіпаж «Сигнальщика» в цей час вже був розформований, а на корабель командування ЧФ перевело іншу, благонадійну, команду і корабель Україні москалями навіть під час т. зв. розподілу ЧФ не передавався, та українська влада цього і не вимагала. . . .

В 1994 році корабель, прослуживши лише 21 рік, Україні передали значно старіші кораблі!, виведений зі складу ЧФ РФ, а в 1995р. він москалями був списаний і утилізований – розрізаний на металобрухт в Інкермані.

Москалі повторили злочин їх фсбешних сексотів в українській владі (Володимира Безкоровайного) які ще 24 серпня 1993р. прийняли рішення здати для роззброєння і демонтажу «українську аврору» СКР-112. В кінці 1993 року корабель виключили зі списків ВМСУ і вивели в відстій та розрізали на металобрухт там же в Інкермані.

І це не дивлячись на те, що громадськість України, багато військових та політичних діячів бачили корабель — як майбутній музей Військово-Морських Сил. У Севастополі члени «Просвіти», Спілки офіцерів України та інших патріотичних партій і організацій створили навіть комітет із захисту «СКР-112», а Карелін Романішин особисто звернувся до бєса з пропозицією викупити цей корабель…

Така ж доля спіткала і ДКВП «Донецьк» — «у зв’язку із закінченням встановленого для нього терміну служби(всього 15 років?, у греків і китайців вони і досі служать!), втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення» під час командування ВМСУ адміралом І.Тенюхом тихо, без зайвого шуму 23 липня 2008 року «Донецьк» виведений зі складу флоту і списаний.

Вірогідніше тому, що «Донецьк» був першим бойовим кораблем ВМСУ на якому піднято перший Військово-Морський прапор Ураїни! Замість того щоб зробити з нього хотя би музей горе- моряк пустив і цей унікальний корабель москалям на голки.

А може це теж було виконання чийогось замовлення?!

Не помічаєте в цьому синхронність дій москалів і їх ставленників в керівних структурах України і ЗСУ, ВМСУ зокрема по знищенню символів української військової історії?!

А бувший командир «Сигнальщика» Сулейманов, який, мабуть, тоді злякавшись відповідальності за патріотичні дії його екіпажу і сам прийняв присягу на вірність українському народу, отримавши від України два чергових військових звання, «тепленькі» посади в штабі ВМСУ поближче до командувачів, майже всі з яких, за виключенням, мабуть, першого і двох останніх нинішніх, з яких виявилися зрадниками, став і сам зрадником – з перших днів окупації Севастополя москалями перейшов знову до тих, хто його в 1992р. з такою ганьбою вигнав з флоту…

А можливо таким шляхом фсб тоді всунуло поближче до командувачів ВМСУ свого сексота?!

Доречі, з бувшими командирами тральщиків, які в ВМСУ отримали високі військові звання та посади, про які на ЧФ вони і мріяти не могли, українським ВМС явно не везе…

Як знаємо, тральщик «Сігнальщик» входив до складу 68-ї бригади охорони водного району Кримської військово-морської бази і до 1991 командиром цього тральщика був капітан-лейтенант Ігор Тенюх, однак останній був усунений з посади командира корабля…

Спілка офіцерів України щиро вітає весь героїчний екіпаж тральщика «Сигнальщик», хто не зрадив прийнятій тоді присязі українському народу, з Днем Конституції України та черговою річницею їх героїчного подвигу і бажаємо завжди мати «сім футів під кілем» і перш за все–негайної перемоги над московськими окупантами та якнайшвидшого і остаточного звільнення від російської окупації нашого чудового і чарівного Криму, не лише формального, а і реального повноцінного входження України до цивілізованого європейського співтовариства та НАТО.

Слава Україні! Слава героям–морякам!

P. S. Доречі, Сулейманов чи то не знаючи, а може і забув трагічну долю іншого «героя», Сабліна, який під тиском своїх підлеглих 29 квітня 1918р. наказав підняти українські прапори на всіх кораблях ЧФ, а згодом теж зрадив і втік до Новоросійська та погано закінчив . . .

Почесний Голова Спілки офіцерів України
капітан 1-го рангу Євген ЛУПАКОВ