Під час акції протесту біля будівлі Кабміну 9 червня 2021 року Голова СОУ полковник Олександр Сасько зауважив на основних питаннях акції.
Чому ми тут? І чого ми хочемо?
Ми тут тому, що система пенсійного забезпечення рішеннями Кабінету Міністрів України виведена за рамки чинного законодавства. Прийнята у 2018 році сумнозвісна постанова КМУ 103 визнана військовим пенсіонерами шкідливою, а українськими судами – незаконною. Рішень же Кабінету Міністрів по виконанню ухвал судів, приведенню своїх актів у відповідність законам України не приймається. Органи військового управління, працівники соцзахисту і пенсійного фонду поставлені заручниками ситуації, від яких нічого не залежить. Тому ми хочемо, щоби Кабінет Міністрів України нарешті до постанови 1088 про скасування пп 1-3 постанови 103 приєднав ще одну постанову і постанова 103 остаточно була ліквідована і забута, як жахливий сон. Незаконні рішення грубо порушили права військових пенсіонерів і нанесли фінансові збитки кожному з них. Збитки мають бути компенсованими.
Ми тут тому, що знову в інформаційне поле закидаються сумнівні ідеї щодо удосконалення, реформування системи пенсійного забезпечення звільнених зі служби. Три роки тому була одна ідея – формульна система. Пів року назад – дві ідеї і дві позиції. Наразі з’явилося чотири варіанти. Ми бачимо один варіант – привести пенсійне забезпечення у відповідність закону.
Ми тут тому, що вчергове українське суспільство раз-по-зраз отримує дози дезінформації про скажені військові пенсії та не менш скажені затрати на них. Нас уже не 2 млн. і не 555 тисяч. Нас на 5 тис. зменшилось. Середня пенсія по нашому закону не в хмарах, а становить 5,6 тис грн. Річна вартість нашого закону сягає 34 млрд грн.. Якщо зробити перерахунок із всіх складових додаткові потреби можуть сягнути 25-28 млрд. І це аж ніяк не пошук 60 млрд., як це періодично оголошується. Тому ми вимагаємо правди – повних і об’єктивних розрахунків і чесного діалогу із суспільством. Ті, хто захищав Батьківщину, ніс бойове чергування і бойові вахти, виконував миротворчі місії, ходив на ножі і пістолети, втратив рідних мають право на належний соціальний захист.
Ми тут тому, що продовжується ручне регулювання і грошового забезпечення військовослужбовців, і пенсійного забезпечення звільнених зі служби. Часто ці регулювання здійснюються на догоду негайним політичним інтересам. Зберігаються й диспропорції у розмірах грошового забезпечення військовослужбовців і поліцейських, пенсійному забезпеченні звільнених зі служби у різні роки. (наприклад, посадові оклади ком. полку в НПУ – 3200 грн, в НГУ – 6061, в/зв п-к: в НПУ 2400, в ЗСУ — 1684 ) І проблеми тут не в системах, а в тому, що їх регулюють брудними руками. І нам вчергове пропонується макіавеллівський перший варіант – зберегти пенсійні виплати пенсіонерам ОВС на рівні червня 21 року, а про решту – думати.
Ми тут тому, що переважна більшість силових структур наполягає на наведенні порядку у системі пенсійного забезпечення, доручення КМУ надаються, Мінсоцполітики регулярно отримує доручення, які на здатне виконати. Консолідованих пропозицій не надається.
Ми тут тому, що знову українські можновладці не хочуть чути громадськість, а ми не хочемо, щоби наші питання вирішувалися за нашими спинами. (Законопроект 4668 про індексацію – погоджений гром. радою при Мінсоцполітики). І тому ми наполягаємо на проведенні саме Кабміном консультацій із зацікавленими міністерствами і представниками громадських організацій для узгодження позицій і прийняття врешті-решт консолідованого рішення.
Саме ці причини формують і наші вимоги. Сьогодні на майдані під Кабінетом Міністрів України ми бачимо киян і мешканців області, делегації Сум, Чернігова, Вінниці. Черкас. Сьогодні військові пенсіонери прийшли до облдержадміністрацій у Львові і Полтаві, Кропивницькому і Миколаєві, Одесі і Вінниці, Чернівцях та Івано-Фрінківську. Сьогодні ми внесемо заяву з вимогами до Кабінету Міністрів України щодо поступального зростання грошового забезпечення залежно від прожиткового мінімуму, остаточного скасування постанови КМУ №103, перерахування пенсій на умовах Закону України 2262 і ліквідації всебічних диспропорцій і порушень прав.
Якщо реакції Кабміну не буде – ймовірно потрібно бути продовжувати акції громадської непокори і 16 червня ми при йдемо знову.
