В канун роковин соловецької трагедії – масових розстрілів політв’язнів Соловків (страта першого тюремного етапу відбулася 27 жовтня 1937 року) – українські журналісти започаткували інформаційну акцію «Рік жертв Великого терору». Чотири роки тому, як відомо, працівники преси оголосили 2012-й «Роком “Списку Сандармоху”» і провели акцію, в якій найактивнішу участь взяли творчі колективи газети «День» і Радіо Свобода. Новий проект ініціювали восени 2016-го – з нагоди прийдешніх 80-х роковин Великого терору в СРСР – журналісти Міжнародної інформаційної агенції «Vector News» у партнерстві зі Всеукраїнським благодійним фондом «Журналістська ініціатива».

Акція стартувала публікацією архівної розвідки Сергія Шевченка «Українські політв’язні 1930-х років протистояли сваволі влади в alma mater ГУЛАГу». У статті йдеться про представників національного «розстріляного відродження», які в таборі на Соловках у часи жорстоких репресій більшовицького режиму мали мужність не коритися сваволі «влади соловецької» – протестували проти знущань, оголошували голодування. Розпочато також поетапне оприлюднення «Українського списку Сандармоху» (оновленого), в якому налічується майже 300 осіб. Ця публікація меморіального характеру складена за розстрільними протоколами найбільшого тюремного етапу Соловків, який страчено в карельському урочищі Сандармох. Список з ілюстраціями, зокрема з архівних табірних справ, містить ширші, ніж було раніше, біографічні довідки. Перелік персоналій майже на третину доповнений і в оновленому вигляді побачив світ уперше під назвою «Соловецькі в’язні-українці й особи, чиї долі пов’язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10. – 4.11.1937 року».

Перший, відомий від кінця 1990-х років, варіант списку склали вчені-історики, зокрема професор Юрій Шаповал, і дослідники з Держархіву СБУ. Той перелік надруковано в 2-томнику «Остання адреса: Розстріли соловецьких в’язнів з України у 1937—1938 роках» (2003). Але згодом було ідентифіковано як українців ще багатьох страчених у Карелії соловчан. Так, серед «загублених» співвітчизників опинилися вчені Катерина Абраменко, Олександр Вайн, письменник-авангардист Ґро Вакар, студент Григорій Марченко та інші. Цьогоріч «Список Сандармоху» істотно оновив письменник-публіцист, член ради Міжнародного об’єднання «Соловецьке братство» Сергій Шевченко. Він дослідник теми репресій, автор книжок «Українські Соловки», «Архіпелаг особливого призначення», «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті», «Соловецький реквієм» (останню 2014 року Національна спілка журналістів України висувала на здобуття Шевченківської премії). Деякі інші твори цього автора в різні роки удостоєні журналістських і літературно-мистецьких премій імені Івана Франка, Володимира Винниченка, В’ячеслава Чорновола.

– Акція «Рік жертв Великого терору» має нагадати суспільству гіркі уроки 1930-х у світлі паралелей історії, – зазначає Сергій Шевченко. – Публікації про Великий терор спонукатимуть читача до роздумів і належних висновків, до чіткого розуміння, з якої «шинелі» вийшла нинішня агресія Кремля. Письменник висловив також сподівання, що нову акцію активно підтримають колеги в засобах масової комунікації, вчені-історики, літератори. «В умовах інформаційної війни проти України виховання національної пам’яті – то головний самозахист», – цитує дослідник слова філософа Євгена Сверстюка. – Відкладати «на потім» головний самозахист не можна».

У межах оголошеної інформаційної акції Соловецьке братство й Київське товариство політв’язнів та жертв репресій, Спілка офіцерів України та Конгрес Українських Націоналістів, інші державницькі політичні партії та громадські організації провели в столиці низку публічних заходів, з-поміж них – презентацію книжки «Соловецька печаль України» (видана в Києві 2016 року), а 27 жовтня 2016р. – панахиду й жалобний мітинг за жертвами Великого терору. Підтримка патріотичної ініціативи журналістів триває.

 Прес-служба ВБФ «Журналістська ініціатива