Кіровоградська СОУ розпочала свою діяльність з проведення у грудні 1991 року установчих зборів військовослужбовців Кіровоградського гарнізону чисельністю 104 особи.
До оргкомітету по утворенню Спілки офіцерів Кіровоградщини входило 9 осіб. Основними організаційними питаннями підготовчого та установчого характеру займався майор запасу Кривич Микола Михайлович. Серед активних учасників процесу створення Спілки були полковник Іванов В’ячеслав Кузьмович, діючий на той час офіцер, начальник військової контррозвідки гарнізону, підполковник запасу Дряпіко Костянтин Ілліч, капітан 3 рангу запасу Клюшніченко Юрій Семенович, капітан Крюков Віктор Васильович.
Найбільш активними та дієвими прихильниками Спілки офіцерів стали військові авіатори з Канатівського гарнізону (передмістя Кіровограда) та воїни окремої бригади спеціального призначення.
У квітні 1992 року Кіровоградська організація Спілки нараховувала понад 300 офіцерів і прапорщиків.
21 травня 1992 року Кіровоградська обласна організація була офіційно зареєстрована як організація в складі Всеукраїнської громадської організації Спілки офіцерів України.
Головним завданням, що стояло перед Спілкою і яким вона активно займалась, було сприяння у розбудові українського війська.
У Кіровоградському гарнізоні військове керівництво здебільшого було промосковськи налаштованим. Перебудова старого імперського війська на наше, рідне, побудоване з урахуванням національних особливостей, військо наштовхувалась не тільки на нерозуміння, але й на пряму протидію, залякування, а іноді й спроби розправи над активістами.
Та, незважаючи на перешкоди, що їх чинило командування військових частин, у кожній частині було створено осередки спілчан. Саме вони, ідейні провідники, несли у маси ідею відтворення національного духу, української свідомості, патріотизму, любові до своєї рідної землі, мови, народу, готовності як найактивніше брати участь у побудові українського війська.
Першим кроком стало приведення до Військової присяги на вірність українському народу всіх воїнів Кіровоградського гарнізону, офіцерів запасу — свідомих українських патріотів, що подавали приклад у служінні своїй незалежній Україні.
Саме ця визначальна подія і ставала «лакмусовим папірцем», що виявила, хто з нами, а хто — проти. Процес приведення військ Кіровоградського гарнізону до Військової присяги на вірність українському народу було закінчено у квітні 1992 року.
Серед інших найважливіших питань, що вирішувала на той час Спілка офіцерів Кіровоградщини, було сприяння у поверненні на Батьківщину та адаптуванні на рідній землі етнічних українських вояків, які на той час проходили військову службу поза межами України.
Величезну роботу у вирішенні цього питання проводили представники Спілки спільно з уповноваженими Комітету з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Для реалізації програми по адаптуванню військовослужбовців, звільнених у запас, були створені відповідні курси. До перенавчання та отримання цивільних професій було залучено більше 209 військовиків, що згодом знайшли своє належне місце у цивільному житті.
Крім того, спільно з Комітетом солдатських матерів велась достатньо напружена робота по вирішенню багатьох тогочасних проблем, пов’язаних з призовом, введенням у стрій, адаптуванням у військовому житті солдатів строкової служби, поверненням з поза меж України військовиків строкової служби (особливо з гарячих точок колишнього СРСР — Вірменії, Азербайджану, Абхазії), їх облаштуванням у Збройних Силах України.
Особливо слід відзначити активну співпрацю зі Спілкою представниць Комітету солдатських матерів Смирнової Людмили Іванівні та Куньової Людмили Іванівні, які проводили у частинах просвітницьку роботу. До співпраці по вивченню у військових частинах української мови залучались фахівці Кіровоградського педагогічного інституту, що проводили заняття у спеціально створених гуртках.
Спільними зусиллями керівництва Спілки офіцерів Кіровоградщини, уповноважених представників Комітету по соціальному захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей у Кіровоградській області було створено вісім різнопрофільних підприємств, засновниками яких став «Фонд соціальних гарантій військовослужбовців».
Була відпрацьована програма будівництва житла для військовослужбовців. Члени СОУ Кіровоградської області брали активну участь у всіх заходах центрального Проводу Спілки.
Наприкінці 1996 року новим головою Спілки в області було обрано полковника Пилипчука Володимира Григоровича, заступника обласного військового комісара з виховної роботи. Заступником голови переобрано підполковника Крюкова Віктора.
Найвищим здобутком СОУ Кіровоградщини стало те, що сьогоднішнє командування військових частин є відданим своїй українській державі, своєму українському народу. А військові частини, незважаючи на іноді надмірні, необґрунтовані труднощі, мужньо їх долають, залишаються боєздатними, тримаються на плаву та виборюють звання найкращих у Збройних Силах України.
Це і льотчики Канатівського гарнізону, і воїни-ракетники. Офіцери та прапорщики, сержанти і солдати чесно і сумлінно виконують свої обов’язки перед Батьківщиною.
Початок нового витка діяльності Кіровоградської обласної організації Спілки офіцерів України стало загострення в Криму та початок бойових дій на сході України. З перших днів бойових дій активні офіцери прийняли участь в формуванні добровольчих підрозділів та особисту участь в бойових діях по захисту територіальної цілісності України. Проводилася активна волонтерська допомога захисникам України, роз’яснювальна робота серед молоді області. Дана робота дала можливість Збройним Силам України зміцніти як в моральному й в професійному відношенні.
В 2015 році стало питання про проведення конференції та переобрання керівного складу в зв’язку з мешканням діючого керівництва не в місті та складністю систематичного проведення координації, зборів спілчан, прийняття нових членів а також про перереєстрацію організації.
Кіровоградська обласна організація є активною організацією в місті та області, яка реагує на всі прояви підриву державної цілісності та соціальної несправедливості по відношенню до військовослужбовців Збройних Сил України, ветеранів служби та бойових дій, а також їх сімей. Нагальним залишається допомога захисникам України на сході як волонтерською діяльністю так й особистої участі в бойових діях зони АТО, ООС.
З початком широкомасштабної російської агресії проти України 2022 року, всі спілчани Кіровоградської обласної організації СОУ молодше 65 років стали до лав захисників України. Решта спілчан активно включилися в волонтерську діяльність щодо допомоги побратимим на передових позиціях.
Нажаль серед спілчан маємо неповоротні втрати. Мужньо захищаючи країну від московитської окупації загинув секретар КОО СОУ, осавул Буго-Гардівської паланки, старший прапорщик запасу Шарий Віктор. Вічна пам’ять герою-захиснику.

Сергій Кваша
Заступник голови Кропивницької організації
ВГО «Спілка офіцерів України»