Добігає до кінця 2023 рік. Кривавий рік з гірко-солоним присмаком поту і сліз, здобутків і розчарувань. Рік, кожен день якого вимагав робити все тут і зараз. Бо цей день міг бути останнім в твоєму житті. Нас це наразі оминуло. Дай Боже, щоби і через рік кожен із нас так сказав.

Рік, кожного дня в якому можна (і треба) згадувати слова Василя Симоненка:
«…Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба. —
Гляди ж не проспи!…»

І, крім того, справді:
сьогодні усе — у тебе:
ракети шахеди, пости…
Сьогодні стояти треба -
гляди ж не впади!

Отож і бажаю тим, хто воює — щоденних перемог і заради них жити, а не вмирати; хто їм допомагає — нових сил і натхнення; диванним експертам — відривати дупу від дивана і робити справи, а не пащекувати, а всім нам — не стомлюватися у цій роботі і боротьбі.

Завершується рік, в якому щоденно із кожної праски, із безлічі соцмереж і ЗМІ лилася (і ллється) «достовірна», «інсайдерська» і вичерпна інфа про зраду і про «фсьо пропало», «де вони тепер?» і т.і.. А виявляється, що ще не все пропало, сьогодні — усе для тебе, і «завтра» наступить для того, щоби ми і далі жили і перемагали. Тож і бажаю, щоби ми, заходячи у ці мережі пам`ятали про інформаційну гігєну, а вийшовши з неї — мали змогу вимити руки, а ще краше — прийняти душ і не відігравати роль корисного ідіота.
Сьогодні, проводжаючи рік старий, можемо згадати, що доброго ми зробили для перемоги, для сім`ї, для себе; зустріти новий рік. Бажаю всім зустріти перший ранок нового року і стрічати його кожного дня протягом року із надіями, бажаннями і вірою в день прийдешній.
З Новим роком!

Джерело: сторінка полковника Олександра САСЬКА, голови СОУ у Facebook