Голова Спілки офіцерів України полковник Олександр Сасько взяв участь у проведенні «Урока В’ячеслава Чорновола» — церемонії вручення Премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу у галузі журналістики у 2023 році. Традиційно цей захід організовано і проведено з нагоди вшанування пам’яті народження великого українця, героя України В’ячеслава Чорновола, 26 грудня в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В аудиторії зібралися журналісти, військові журналісти, телевізійники, одногрупники, соратники й послідовники В’ячеслава Чорновола. Під час урочистого заходу було вручено дипломи та пам’ятні відзнаки від імені Університету, Держтелерадіо та Спілки офіцерів.
Організатори підготували цікаву та змістовну лекцію про особистість В’ячеслава Чорновола не тільки, як громадянина, політика, дисидента, правозахисника, а і журналіста за фахом та покликом, який так багато зробив для відновлення Незалежної України.
Голова Спілки офіцерів України полковник Олександр Сасько привітав лауреатів Премії — пані Аллу Малієнко, панів Юрія Бондара та Анатолія Яковця із високою оцінкою їхньої праці та вручив відзнаки Спілки офіцерів України панам Володимиру Різнику та Юрію Бондару.

Також з цієї нагоди, на своїй сторінці у Facebook Олександр Сасько висловив свою думку з приводу видання збірки Київської організації Націонасьної спілки журналістів України «Україна: журналісти на передовій» про те, що «безпосереднім інформаційним приводом до написання збірника послужила війна. Перо і фотоапарат, камера і гостре око журналіста документують день нинішній, призвані нести правду у суспільство і зберегти її для дня прийдешнього. І ця книга — правдива книга про гарних людей, які у тяжкий для Батьківщини час стали на її захист і кожний тримає свій фронт. І не тільки свій. Особливість книги — це те, що в ній журналісти виступають і як автори, і як герої оповідей. І вчитуючись в ці оповіді, розумієш, наскільки важливий цей інформаційни фронт і наскільки він потребує уваги і прискіпливості. І тим значнішою є робота упорядників видання».

Фото зі сторінки Михайла Поживанова