«Герої не вмирають» — ці слова стали рефреном низки меморіальних заходів, що відбулися у Бориспільському та Баришівському районах на Київщині, де вшанували козаків Переяславського полку Армії УНР на заклик Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри під проводом полковника армії УНР Івана Міхна й сотника Івана Черпака, котрі 1-2 лютого 1919 року повторили подвиг героїчних учасників бою під Крутами, який відбувся у січні 1918-го.
Вперше меморіальні заходи в с.Вороньків організувала і провела місцева влада — Директор будинку культури с.Вороньків Марія Мережко та спеціаліст зі звязків з громадскістю сільради Коваленко Дмитро. У своїх виступах на меморіальних заходах, народний депутат України II скликання, Почесний Голова Спілки офіцерів України Євген Лупаков нагадав, що більш як сто років тому майже 300 козаків-спартанців з навколишніх сіл добровільно стали на захист Української Народної Республіки від московських загарбників, що знову рвалися на Київ. Першими взялися за зброю козаки Вороньківської сотні, до яких приєдналися члени Бориспільської, Переяславської та Баришівської сотень Переяславського полку. Командував об’єднаним загоном сотник Іван Черпак — учасник Першої світової війни.
Подолавши засніжені поля й болота, вони зайняли оборону на правому березі річки. Очікуючи підхід ворога, який пересувався на озброєному гарматами бронепоїзді, сміливці розібрали залізничну колію перед мостом. Утім, бронепоїзд зупинився перед пошкодженим відрізком колії і почав обстрілювати з гармат позиції козаків, що мали на озброєнні лише чотири кулемети, дві сотні гвинтівок та револьвери.
Дві доби тривав запеклий бій, але, незважаючи на чисельну перевагу краще озброєного ворога, козаки не полишили поле бою до останніх набоїв. На річці Трубіж загинуло майже 70 українських воїнів із Воронькова та 30 із Березані. Ворогів же поклали понад 800! Затримання ворожої навали на Київ на дві доби, дало змогу евакуювати уряд Директорії в безпечне місце та продовжити героїчну боротьбу з московською ордою.
Після окупації України московсько-більшовицькими військами згадувати їхні імена було небезпечно — ЧК та НКВС переслідували та знищували тих, хто вижив у бою. На превеликий жаль, в архівах матеріалів про цей героїчний бій фактично немає, але перекази про подвиг 300 українських спартанців збереглися в родинах учасників тих подій.
Завдяки народній пам’яті і особисто учителя-пенсіонера з Іванкова на Бориспільщині св. п. Андрія Свирида, вже за незалежності України вдалося розшукати могилу сотника Івана Черпака, який разом з двома побратимами був заарештований та розстріляний неподалік села Глибоке керівником загону НКВС по боротьбі з «бандитизмом»… Учасники вшанування Героїв Трубежу поклали квіти до його могили у селі Вороньків.
Участь в меморіальних заходах взяли члени Спілки офіцерів України, Конгресу Українських Націоналістів, Української партії, громадської організації «Соловецьке Братство», козацьких організацій, ветерани АТО/ООС, курсанти Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та студенти Військового інституту телекомунікацій і інформатизації імені Героїв Крут, котрі провели мітинги біля пам’ятника полеглим у боях з московсько-більшовицькими окупантами у селі Вороньків, біля меморіального знаку на станції Баришівка, які за власний кошт спорудив Бориспільчанин Віктор Швагрун, та на полі бою — біля залізничного мосту через річку Трубіж, поблизу села Коржі.
Біля монументів учасникам національно-визвольних змагань початку минулого століття директор Театру української традиції «Дзеркало» Володимир Петранюк читав уривки поеми члена Національної спілки письменників України Миколи Карпенка «Отаман Іван Черпак» та «Баладу про Трубіж» Всеволода Ткаченка. Подвиг героїв оспівав кобзар Василь Лютий. Виступаючі на мітингах, серед яких Тетяна Черпак – родичка сотника Черпака, Валентина Стрілько-Тютюн – дослідник національно-визвольної боротьби українців Київщини, автор книги про бій на Трубежі «Грона українських повстань…», курсантка Катерина Плясецька та студент Олександр Сиса, наголошували, що нині українці, як і сто років тому, зі зброєю в руках відстоюють свою незалежність у боях з тим же самим ворогом — Московською ордою, надихаючись безсмертними подвигами Героїв Крут та Героїв Трубежа!
На полі бою за збереження історичної пам’яті, облаштування меморіалів та створення музею Героїв Трубежа у школі села Коржі Спілка офіцерів України відзначила грамотами вчителя Миколу Євтушенка, депутата Баришівської ОТГ Ігоря Гопкала, заступника начальника управління культури КМДА Сергія Васильонка та начальника адміністративно-господарського відділу ТОВ «МеталоГальва Україна» Сергія Дудку.

Георгій Лук’янчук

На світлинах: під час вшанування Героїв Трубежа: