03 cічня 1992р. - Україна взяла під свою юрисдикцію всі війська, розташовані на своїй території, і Чорноморський флот бувшого СРСР в повному складі (розпорядженням тодішнього командувача ЧФ І.Касатонова, який в цей день вилетів до Києва в готовності надалі служити Україні). 

             Найпотужніша структура СРСР — її Збройні Сили, рішенням глав держав в Мінську,  - була піддана роподілу. Під безпосереднє підпорядкування Президента України та міністра оборони перейшли три військових округи та  Чорноморський флот України. 

        Січневим ранком частини і об`єднання Київського, Прикарпатського та Одеського військових округів мали приймати присягу на вірність українському народові, а Чф — з 20 січня. Вибір для військових був досить непростим. Адже на території України, однієї з республік СРСР, служила величезна кількість людей різних національностей, з різних міст і сіл. Будучи консерваторами в плані радянської ідеології, армійці не могли зрозуміти, як можна давати присягу країні, в яку колись прибув для проходження тимчасової служби. При відмові приймати присягу Україні військові повинні були вибрати один з двох варіантів: або переводитися в іншу країну СНД, або звільнятися в запас. А це дуже складна дилема, тому що у багатьох з офіцерів і прапорщиків були сім`ї та житло на території України, якась облаштованість і соціальні напрацювання, тому на ЧФ, вірячи своєму Командувачу, жоден військовослужбовець не заявив при небажання виконувати його розпорядження. А значить, вихід один — служити чужій державі…

              Процес приведення до добровільної присяги затягнувся майже на місяць. Хтось із числа військових відразу відчув себе українцем і став до лав національної армії. А інші вважали за краще повернутися туди, звідки вони родом, принципово відмовляючись від насаджуваного вибору. 

                 Так чи інакше, але Україні довелося зробити цей крок, тому що будь-яка незалежна держава повинна мати свою армію. Інша справа, що в даному конкретному випадку економічна і політична ситуація, а головне – корумпована і недалекоглядна влада в Києві, не дозволили розвиватися армії так, як цього б хотілося. З І.Касатоновим в Києві ніхто з влади не побажав навіть розмовляти, тому новим розпорядженням Касатонова ЧФ було повернуто в підпорядкування Росії з чого і почалися чорноморські та кримські проблеми…

Почесний голова ВГО СОУ

Капітан 1 рангу  Євген Лупаков