ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРУ УКРАЇНИ

ЛУЦЕНКУ Ю.В.

 ЗВЕРНЕННЯ

про притягнення до кримінальної відповідальності Президента — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил  Російської Федерації Путіна В.В. і прем’єр-міністра – постійного члена Ради безпеки Російської Федерації  Медвєдєва Д.В. як організаторів вчинення злочинів проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку та розв’язання агресивної війни проти України

ШАНОВНИЙ ЮРІЮ ВІТАЛІЙОВИЧУ!

        Звернутись до Вас мене змусили наступні обставини.

            22 серпня 2016 року на прес-конференції Ви заявили: «На підставі зібраних доказів, 8 серпня 2016 року Генеральна прокуратура України повідомила про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру і міжнародного правопорядку 18 особам з числа представників влади і керівництва ЗС Російської Федерації… Серед них, зокрема  радник президента Російської Федерації, міністр оборони РФ,  два  його заступники  і ще 10 генералів з числа вищого командного складу ЗС РФ».

            Прес-секретар  ГПУ Лариса Сарган опублікувала  перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою України повідомлено про підозру у розв’язанні агресивної війни (ст.437 КК), зміні меж території і держаного кордону (ст.110 КК) та вчинення інших злочинів проти України :

            1. Радник Президента Російської Федерації Глазьєв С.Ю.

            2. Колишній повноважний представник Президента Російської Федерації у                            так званому  «Кримському федеральному окрузі» Бєлавєнцев О.Є

            3. Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Шойгу С.К.

            4.  Заступник міністра оборони РФ генерал армії Булгаков Д.В.

            5.  Заступник міністра оборони РФ генерал армії Панков М.О.

            6.  Начальник Генерального штабу ЗС РФ – перший заступник Міністра                        оборони РФ генерал армії Герасимов В.В.

            7.  Перший заступник начальника Генерального штабу ЗС РФ генерал-                        полковник Богдановський М.В.

            8.  Заступник начальника Південного військового округу ЗС РФ генерал-                      лейтенант Турченюк І.М.

            9.  Заступник Головнокомандувача ВМФ РФ віце-адмірал Федотенков О.М.

           10. Командуючий Чорноморським флотом РФ адмірал Вітко О.В

            11. Перший заступник командуючого ЧФ РФ віце-адмірал Носатов О.М

            12. Заступник командувача-начальник берегових військ ЧФ РФ генерал-майор Остриков О.Л.

            13. Начальник управління бойової підготовки ЧФ РФ капітан першого рангу                             Чесноков О.Є.

            14. Заступник командира 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ підполковник                Карпушенко В.В.

            15. Командир 41 бригади ракетних кораблів ЧФ РФ капітан першого рангу                  Толмачов О.В.

            16. Командувач 20 загальновійськової армії Західного військового округу ЗС РФ генерал-майор Кузовлєв С.Ю

            17. Командир 200-й окремої мотострілкової Печенегської бригади ЗС РФ                       генерал-майор Цеков О.М.

            18. Командир 34 окремої мотострілкової бригади ЗС РФ генерал-майор   Зусько М.С.

            19. Заступник командуючого 58-ї армії Південного військового округу ЗС РФ                 генерал-майор Нікіфоров Є.В.

            20. Командуючий 58 армії Південного військового округу ЗС РФ генерал-                      лейтенант Гурульов А.В.

            На прес-конференції Ви  наголосили, що ГПУ повідомила зазначеним особам  про  підозру  у  встановлений  законом  спосіб.  Всі  підозрювані  оголошені в державний розшук. Готується клопотання до суду для отрмання дозволу  на  їх  затримання  і  доставку  до  суду  для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.                                                                                           На сьогодні  суд надав дозвіл на затримання Шойгу, Герасимова, Богдановського, Нікіфорова, Гурульова, Зусько, Кузовлева Цепова та інших співучасників злочину і доставку їх в суд для вирішення питання про взяття  під варту.

            За Вашим твердженням, злочинні дії  вищих посадових осіб РФ, які почалися від лютого 2014 року,  яким оголошено про підозру, призвели до загибелі не менше 2263 і поранення не менше 8393 військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань,  а  також  заподіяння  матеріальних збитків у вигляді знищення військової техніки, озброєння та іншого військового майна на загальну суму понад 1,3 трильйона гривень.

           Ще раніше Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що головним ідеологом розв’язання збройного конфлікту на території України є начальник Генерального штабу Збройних сил Росії Валерій Герасимов.

            Доповню, що наказ розробити план ведення гібридної війни проти України віддав Президент – Верховний Головнокомандувач ЗС Російської Федерації Путін Володимир Володимирович. Розроблений Генеральним штабом ЗС РФ план був одноголосно затверджений рішенням Ради безпеки РФ під головуванням Путіна в кінці лютого 2014 року.

            Нагадую,  що ще два  з половиною років тому (7 березня 2014 р.) в порядку статті 214 КПК України я звернувся до в.о. Генерального прокурора України О. Махніцького і Голови Служби безпеки України В. Наливайченка з заявою «Про вчинення Президентом В. Путіним та вищим політичним і військовим керівництвом Російської Федерації у змові з В. Януковичем злочинів проти миру, безпеки людства та  міжнародного правопорядку».

            28 лютого 2014 року на прес-конференції у Ростові Янукович закликав Путіна  «не мовчати, а діяти»  і наголосив: «Росія повинна і зобов’язана діяти».

            І Путін почав діяти. За повідомленням Державної прикордонної служби України в Крим було перекинуто з Росії близько 30-ти тисяч російських військовослужбовців.

            В цей же день (28 лютого) озброєнні військовослужбовці РФ захопили аеропорти Сімферополя, Бельбек , закрили повітряний простір Криму і приймали літаки лише з Росії. У другій половині цього ж дня до Сімферополя демонстративно прибула  колона з 10-ти російських БТР з російським спецназом. На військовий аеродром «Бельбек» приземлилися 6 транспортних літаків з десантниками РФ і понад 10 російських вертольотів, про що повідомила Держприкордонслужба України.

            3 березня 2014 року представник РФ в ООН В.Чуркін на засіданні Ради безпеки ООН зачитав і продемонстрував фотокопію оригінала звернення Януковича до президента Путіна, у якому Янукович, зокрема написав: «…звертаюсь до президента Росії Володимира Володимировича Путіна використовувати Збройні сили Російської Федерації для відновлення законності, миру правопорядку, стабільності та захисту населення України».

            Під час озвучення  зазначеного звернення командувач Чорноморським флотом РФ Вітко поставив ультиматум українським військовослужбовцям: «Якщо до 5-ої години ранку завтрашнього дня вони не здадуться, почнеться справжній штурм підрозділів і частин ЗС України по всьому Криму». Зокрема, морякам українського корвета «Тернопіль» та корабля управління «Славутич» в ультимативный формі  було наказано здати зброю і залишити кораблі.

            У наступні дні озброєнні військові підрозділи РФ захопили АР Крим, цивільні та військові об’єкти,  заблокували кораблі ВМС України, українські військові частини  у місцях їх дислокації, відключили українські телеканали  «5-й канал»,  «1+1», включили сигнал каналу «Росія — 24» та захопили українську радіотелевізійну передавальну станцію в Сімферополі (конкретні факти російської агресії і у який спосіб вони здійснювались  вказані у моїй  заяві від 7 березня 2014 року).

            4 березня 2014 року глава Держдепартаменту США Джон Керрі заявив, що останні дії Росії є інтервенцією,  а «російські лідери фактично є інтервентами». У відповідь Путін заявив: «У нас є пряме звернення чинного і легітимного президента України В.Януковича про використання збройних сил для захисту життя, свободи і здоров’я громадян  України».

             Наведені мною  у заяві  докази однозначно вказували на те, що Президент-Верховний Головнокомандувач ЗС —  голова Ради безпеки РФ Путін, постійні члени Радим безпеки РФ, які приймали рішення про введення військ в Україну, члени Ради Федеральних Зборів, які затвердили  1 березня 2014 року рішення Путіна про використання Збройних Сил РФ на території України (що відповідно до міжнародних норм фактично є оголошенням війни), міністр оборони РФ С.Шойгу, начальник Генерального штабу ЗС РФ В.Герасимов, командувач Чорноморським Флотом РФ О.Вітко, вищі посадові особи РФ та екс-президент України Янукович і посадові особи органів державної влади у Криму у різних формах співучасті вчинили злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а саме:

1. Публічні заклики до агресивної війни або до розв’язання воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликом до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів (ст. 436 КК України);
2. Планування, підготовка або розв’язання агресивної війни або до розв’язання воєнного конфлікту, а також участь у змові на вчинення таких дій (ст. 437 КК України);
3. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України особою, яка є представником влади або повторно, або за попередньою змовою групи осіб, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій (ст. 110 КК України);
4. Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройних конфліктах інших держав або насильницьких дій, спрямованих на повалення державної влади чи порушення територіальної цілісності, а також використання найманців у військових конфліктах чи діях; або участь без дозволу відповідних органів державної владі у збройних конфліктах інших держав з метою одержання матеріальної вигоди (ст.447 КК України);
5. Злочин агресії (пункт d статті 5 Римського статуту Міжнародного кримінального Суду).

       Аналіз викладених у  заяві доказів однозначно вказував на те, що ще у березні 2014 року  були всі підстави для порушення кримінального провадження проти  Путіна, Шойгу, Герасимова, Вітко та інших посадових осіб РФ (їх прізвища перераховані у моїй заяві від 7 березня 2014р.), отримання в суді дозволу на затримання і арешт зазначених осіб та оголошення їх у державний розшук за планування, підготовку  і розв’язання агресивної війни проти України, зміни меж території або державного кордону України з метою ліквідації її незалежності, тобто вчинення злочинів передбачених ст.ст.110,437 КК України.

       Вказана у моїй заяві від 7 березня 2014 року кваліфікація злочинів, вчинених Путіним і його підлеглими проти України співпадає з кваліфікацією  злочинів, які Генеральна прокуратура України у серпні 2016 року інкримінувала Шойгу, Герасимову та іншим співучасникам цих злочинів  в оголошених їм підозрах.

Звертаю Вашу увагу на те, що поведінка  Путіна щодо України вмотивована його внутрішнім ставленням до неї, про що засвідчив Андрій Ілларіонов (радник Путіна з 2000 по 2005 рік): «Отношение российского руководства к Украине базируется на том представлении, о котором Владимир Путин сказал несколько лет назад. Внешне это выглядело как случайная оговорка, а на самом деле, конечно, это был сознательный поступок. Он заявил, что Украина не имеет длительной истории собственной государственности, и значительная часть украинской територии на самом деле является росийскими территориями, которые достались Украине необоснованно. «Половина Украины — это Россия», — заявил Путин.  Частино Путиным признается независимость государства Украина, но внутреннее ощущение большой исторической несправедливости, вызванной тем, что, по крайней мере, часть территории Украины должна была бы принадлежать  Россиии, незримо присутствует».

Нагадаю  також, ще два  висловлювання В. Путіна:

-             «… Развал СССР — самая большая геополитическая катастрофа  XX столетия».

            -           «… Независимость Украины — это недоразумение».

У своїй заяві, посилаючись на вимоги чинного Кримінального процесуального кодексу України (ст.214), я  вимагав від керівників Генеральної прокуратури і Служби безпеки України вчинити наступні процесуальні дії:

1. Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань  відомості про злочини, передбачені ст.ст. 436, 437, 447, 110 КК України, вчиненні Путіним та іншими посадовими особами Російської Федерації, прізвища яких  зазначені  у заяві.
2. Повідомити у передбачений законодавством спосіб строк про внесення цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і про  початок кримінально провадження щодо Путіна та інших співучасників, які вчинили злочини проти України.
3. З урахуванням викладених у заяві доказів, отримати у суді дозвіл на затримання і арешт  Путіна, Шойгу, Герасимова, Вітки та інших посадових осіб державної влади РФ, які у співучасті з Путіним вчинили   зазначені  злочини, і оголосити їх у розшук.

18 березня 2014 року в. о. Президента України В.Турчинов на брифінгу заявив: «Я хочу попередити Путіна, що політичне керівництво Росії буде відповідати за всі злочини, які чинить на території України. Путін сьогодні копіює фашистів минулого століття, анексуючи територію незалежної країни, визнаної світом».

Після такої заяви Турчинов, як в.о. Президента України, зобов’язаний був офіційно звернутись до керівництва Генеральної Прокуратури та Служби безпеки України з вимогою розпочати кримінальне провадження щодо Путіна за розв’язання ним агресивної війни проти  України.

20 березня 2014 року я офіційно звернувся до в.о. Президента України  В.Турчинова з заявою  про вжиття невідкладних заходів для притягнення до кримінальної відповідальності Президента Путіна та вищого політичного і військового керівництва Російської Федерації, які вчинили злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

       Про те, Турчинов не вжив передбачених законом заходів. Після свого брифінгу Турчинов офіційно не звернувся до в.о. Генерального прокурора України О.Махніцького з заявою про кримінальне правопорушення, вчинене Путіним, а також не направив Махніцькому мою заяву з цього питання з  дорученням   прийняти  по ній  рішення, передбачене  ст. 214 КПК.

       Керівництво Генеральної прокуратури і Служби безпеки України також неналежним чином відреагували на мою заяву і виступ Турчинова на брифінгу.

       Служба безпеки, перекручуючи на свій лад перехідні положення КПК, «від футболила» мою заяву до Генеральної прокуратури. Керівництво Генеральної прокуратури, грубо порушуючи вимоги ст. 214 КПК України, не внесло зазначену заяву від 7 березня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а у хитрий спосіб, сховало її, долучивши заяву до матеріалів кримінальної справи, порушеної щодо колишнього Президента Януковича.

       У листопаді 2014 року 23-й з’їзд Спілки офіцерів України зазначив, що така бездіяльність Генеральної прокуратури і Служби безпеки, є злочинною і неприпустимою, а винні посадові особи, які по суті стали на шлях приховування злочинів, вчинених Путіним проти України, повинні понести покарання.

       З’їзд звернувся до президента України П.Порошенка з заявою про вжиття невідкладних заходів для притягнення до кримінальної відповідальності Президента РФ Путіна та вищого політичного керівництва Росії за вчинення злочинів проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку та розв’язання агресивної війни проти України.

       Впродовж  2014 — 2015 років я неодноразово звертався до генеральних прокурорів України Махніцького, Яреми і Шокіна (як усно так і письмово) з проханням  виконати вимоги ст. 214 КПК. У  відповідь отримував лише формальні відписки і абсурдні (з юридичної точки зору) усні пояснення. Такі дії Махніцького, Яреми і Шокіна мають, на мою думку,  ознаки посадових злочинів, мінімум злочинна недбалість.

       Шановний Юрію Віталійовичу, нагадаю Вам, що у лютому 2015 року на зустрічі з Вами я повідомив Вам як народному депутату і голові парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» про порушення керівництвом Генеральної прокуратури вимог ст. 214 КПК при  розгляді моєї заяви та звернення з’їзду СОУ з цього питання до президента України П.Порошенка. Я особисто передав Вам копії заяви і  звернення  з’їзду СОУ з проханням відреагувати Вас як народного депутата  на зазначені порушення і проінформувати про це Президента Порошенка.

       Надіюсь, пам’ятаєте, що Ви мені відповіли на запитання: чому не порушене кримінальне провадження проти Путіна, Шойгу, Герасимова, Вітко та інших вищих політичних і військових керівників Росії, які організували і вчинили злочини проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку та злочину воєнної агресії проти  України та чому Путін не оголошений у державний розшук і чому щодо нього не отриманий у суді дозвіл на його затримання і арешт?

       У генпрокуратурі мені підтвердили Ваші слова про те, хто давав вказівку Вашим попередникам – Мохніцькому, Яремі і Шокіну — не вчиняти проти Путіна зазначених процесуальних дій і чому…

       Тоді Ви були народним депутатом і політиком і, мабуть, керувались у своїй діяльності принципом «політичної доцільності і компромісу» та позицією Президента України П.Порошенка у парламентській фракції «Блок Петра Порошенка», яку Ви очолювали.

       Сьогодні Ви – Генеральний прокурор України,  для якого  принцип верховенства права, законності, рівності всіх перед Законом і Судом, закон один за всіх (а не політична доцільність) повинен бути основою Вашої прокурорської діяльності. Про це, до речі,  Ви самі не раз наголошували під час призначення Вас на цю посаду та на багато чисельних пре-конференціях і виступах на те телебаченні.

       Росія веде  неприховану агресивну війну  проти України, анексувала  частину її території — Автономну Республіку Крим, окупувала  значну частину Донецької і Луганської областей.

       За час воєнної агресії Росії в Україні загинуло тисячі наших співвітчизників, десятки тисяч отримали поранення, понад півтора мільйона громадян України змушені були залишити  свої оселя на окупованій території, зруйновано багато міст  і сіл, нанесені  матеріальні збитки на десятки мільярдів доларів  США.

На сьогодні встановлені беззаперечні докази вчинення Путіним  і Медвєдєвим злочинів проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку та злочину агресії проти України.

Шановний Юрію Віталійовичу,  офіційне оголошення підозри підлеглим Путіна  (Шойгу, Герасимову, Вітка та іншим) у вчиненні воєнної агресії проти України і не  оголошення підозри організатору цього злочину Президенту — Верховному Головнокомандувачу ЗС – голові Ради безпеки РФ Путіну, який віддав наказ на розв’язання агресивної війни проти України, з юридичної точки зору є неграмотним і  виглядає  абсурдним.

Чи уявляєте Ви, щоб міністр оборони Шойгу і начальник Генерального штабу ЗС РФ Герасимов самовільно, без наказу Верховного Головнокомандувача ЗС – Президента РФ В.Путіна розпочали воєнну агресію проти України за участі військ спеціального призначення (так званих «зелених чоловічків», використання яких згодом визнав і сам Путін), анексували Крим і окупували значну частину Донецької і Луганської  областей України і створили там так звані республіки «ДНР» і «ЛНР»?

Чи міг Шойгу без наказу Путіна, самостійно віддати наказ про вторгнення в Україну вранці 24 серпня 2014 року  батальйонно-тактичним групам  ЗС РФ разом з танками та іншою бронетехнікою при вогневій підтримці артилерії та системи «Град», які вели обстріли українських військовослужбовців та добровольчих батальйонів на ураження, в тому числі з території Росії?

       2 вересня 2016 року на засіданні комітету Верховної ради України з питань національної безпеки і оборони Ви заявили, що основною причиною, яка перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з «Іловайською трагедією», яка трапилася наприкінці серпня 2016 року, є пряме військове вторгнення російських військ, військова агресія Збройних сил РФ. Найбільш масштабне вторгнення російських військ на територію України сталося о 4 годині ранку 24 серпня 2014 року. Сили вторгнення складалися з 9-ти батальйонно-тактичних груп. Понад 3,5 тисячі особового складу ЗС РФ перейшли кордон з Україною.  На нашу територію Росією було перекинуто 60 танків, 320 БМД і БМП, 60 гармат та 45 мінометів.

       За Вашими даними під Іловайськом загинуло 366 українських військових, отримали поранення 249, потрапили у полон 128 і 158 осіб зникли безвісті.

       За інформацією Головної військової прокуратури, загальна кількість бойовиків-найманців і військ ЗС РФ, які брали участь у операції   під Іловайськом, перевищувала 16 тисяч осіб.

       Шановний Юрію  Віталійовичу, на вище  згаданій прес-конференції, на запитання журналіста, коли ГПУ винесене підозру Путіну і Медвєдєву у посяганні на територіальну цілісність України та веденні проти неї агресивної війни, Ви відповіли: «Працюємо…». Деякі ЗМІ Ваше  «працюємо» розцінили і розповсюдили   як таке, що  «Генеральна прокуратура готує матеріали для оголошення підозри Путіну і Медвєдєву у вчиненні зазначених злочинів».

       23 серпня 2016 року міністр юстиції Павло Петренко в прямому ефірі телеканалу «112» заявив: «Ми можемо оголошувати підозру Путіну і Медвєдєву, як що вони порушили  українське законодавство, їх посади не мають значення».

25 серпня 2016 року президент України П.Порошенко, перебуваючи у Маріуполі, офіційно заявив, що «Єдиною людиною, яка організувала агресію проти України  — є Путін!».

Не повідомлення підозри Путіну і Медвєдєву у вчиненні ними зазначених злочинів проти України, не оголошення їх у державний розшук і не звернення до суду за отриманням дозволу на затримання та арешт Путіна і Медвєдєва буде свідчити лише одне: Президент України П.Порошенко і Вам дав усну вказівку не приймати зазначених процесуальних рішень, щодо Путіна і Медвєдєва, виходячи з якоїсь доцільності, можливо, і особистої. Це буде черговим підтвердженням того, що на словах Президент і Ви говорите одне, а на ділі  робите інше.

Пам’ятайте — Ви сьогодні Генеральний прокурор України!

Не забувайте і мудрість народів Світу: «Правда веде до перемоги, брехня – до поразки».

Нагадаю, що ще 9 лютого 2012 року Верховна Рада України проголосила і направила Генеральному прокурору В.Пшонці і голові Служби безпеки І.Калініну мій депутатський запит, про порушення кримінальної справи, арешт і притягнення до відповідальності прем’єр-міністра РФ Путіна за нанесення значної шкоди економічній і національній безпеці, що створило реальну загрозу державному суверенітету України у зв’язку з підписанням кабальної газової угоди у січні 2009 року. Проте, керівники  Генпрокуратури і Служби безпеки, судячи з їхніх письмових відповідей, грубо порушуючи вимоги КПК України відмовились порушувати кримінальну справу проти Путіна, мотивуючи своє рішення тим, що Путін є громадянином іншої держави.

        На підставі викладеного,  прошу  Вас невідкладно виконати вимоги КПК України, а саме:

1. Внести  до Єдиного Реєстру досудових розслідувань  відомості про злочини проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку та  агресивної  війни проти України, вчинені Президентом В. Путіним і Прем’єр-міністром Д.Медвєдєвим, постійними членами Ради Безпеки, які прийняли рішення про введення військ в Україну, членами Ради Федеральних Зборів, які дали дозвіл Путіну на використання Збройних сил на території України,  депутатами Державної Думи (їх прізвища вказані у моїй заяві від 7 березня 2014 року, знаходиться в ГПУ),  які 28 лютого 2014 року зареєстрували законопроект № 462741-6 «Про внесення змін до Федерального конституційного  закону «Про порядок прийняття в Російської Федерації і створення в її складі нового суб’єкта Російської Федерації», який передбачав пряму можливість сепаратистського приєднання Автономної Республіки Крим України до Російської Федерації. Оголосити Президента РФ В.Путіна і Прем’єр-міністра РФ Д. Медвєдєва у державний розшук, повідомити їм у встановлений законом спосіб підозру  у вчиненні злочинів та звернутись до суду для отримання дозволу на затримання і арешт Путіна і Медвєдєва.
2. Згідно з наявними процедурами, офіційно звернутися до країн-учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду з клопотанням ініціювати позов про кримінальне переслідування Президента В.Путіна,  Прем’єр-міністра  Д.Медвєдєва та  вищого політичного і військового керівництва Російської Федерації за вчинення злочинів  проти миру, безпеки людства, людяності, міжнародного правопорядку та злочину агресії проти України (пункт d статті 5 Римського статуту Міжнародного кримінального Суду).
3. Дати правову оцінку діям В.Путіну за нанесення значної шкоди економічній та національній безпеці Україні у зв’язку з підписанням газової угоди у січні 2009 року.
4. Дати правову оцінку діям Махніцького, Яреми і Шокіну, які мають ознаки службових злочинів.

       Шановний Юрію Віталійовичу, я готовий (у разі Вашої згоди і потреби) надати Вам допомогу в розслідуванні кримінального провадження щодо Путіна і Медвєдєва в якості спеціаліста, експерта, консультанта, радника.

 З повагою і сподіванням на співпрацю,

  ГЕРОЙ УКРАЇНИ,

 НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ 2-6 СКЛИКАНЬ,

 ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ   СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ                      ГРИГОРІЙ ОМЕЛЬЧЕНКО 

« 8 » вересня   2016р.