капітан II рангу запасу ВМС ЗС України, заступник голови Спілки офіцерів України в м. Севастополі
Український військовий, морський офіцер, капітан II рангу запасу ВМС ЗС України, заступник голови Спілки офіцерів України в Севастополі, громадський діяч, журналіст, актор, режисер, боєць батальйону«Айдар».
В суботу 26 березня він буде нагороджений Орденом Народний Герой України в Чернівцях!
Ми познайомились випадково, я збирала інформацію про іншого бійця, а зрозуміла, що Герой переді мною!
У Військово-Морських Силах Тимур служив з 1990-го року в Севастополі. За період служби пройшов багато міжнародних навчань, брав участь в антитерористичній операції НАТО у Середземному морі.
Після виходу в запас (2010) капітан II рангу Тимур Баротов зайняв активну громадянську позицію, продовжуючи працювати задля розвитку та популяризації Збройних Сил України. Обіймаючи посаду заступника голови Севастопольської організації Спілки офіцерів України, брав участь у багатьох заходах, що сприяли поширенню патріотичних ідей серед молоді. Успішно розвивав український військово-документальний і художній кінематограф. Активно підтримував розвиток українських церков в Криму та Севастополі.
Створив Раду козацьких старшин, де об’єднав 5 українських козацьких організацій міста на противагу 15-и проросійським козацтвам. Активно підтримував будівництво єдиної української гімназії в Севастополі.
У 2012-му як заступник голови Севастопольської спілки офіцерів України виступав на парламентському засіданні з доповідю про загрозу анексії Криму.
Брав участь у роботі кримськотатарського меджлісу Севастополя.
У грудні 2013 року організовував роботу «караульної служби» на майдані в Києві.
У 2014-му став одним із засновників Майдану в Севастополі, однак після п’ятої зустрічі роботу в такому форматі вирішили припинити, — говорить Тимур:
«Ми провели п’ять Майданів, але на останньому Майдані там побили дітей, маленьких дітей.
Люди, українці вийшли з дітьми, і оці старі бабки з російськими прапорами просто пом’яли дітей. І на той момент я сказав, що в такій формі тут, в Севастополі, роботу вести не треба. Треба проводити ідеологічну, пропагандистську роботу».
1 березня 2014 року, під час висадки російських військ в Керчі, був попереджений офіцером зі штабу російського Чорноморського флоту про загрозу арешту наступної ночі, як ворога Росії та особи, яка є небезпечною з точки зору російських спецслужб. Тієї ж ночі, разом з родиною залишив Крим і 2 березня прибув до м. Львова.
Став одним із засновників громадської організації «Кримська хвиля», яка займалася вирішенням нагальних проблем вимушених переселенців, координував евакуацію кримських татар до Львова, надавав допомогу у їх розміщенні..
Ставши на облік у місцевий військкомат, наполягав на призові і направленні в бойові частини. Не дочекавшись призову самостійно відбув до добровольчого батальйону «Айдар» в Луганську область, де почав воювати в якості звичайного солдата.
У серпні, під час операції звільнення Хрящуватого і Новосвітлівки Луганської області, Тимур отримав поранення. Боєць розповідає, що їхній підрозділ мав завдання два-три дні утримувати населений пункт, після чого їх повинні були замінити регулярні війська:
«На той час ми вважали, що до кінця серпня ми звільнимо всю українську територію від окупантів і сепаратистів. Але сталося так, що війська не підійшли і ми там пробули 16 діб. Це найдовша операція, яка тривала на той момент. Ми понесли дуже багато втрат. Нас постійно обстрілювали, важкої зброї в нас не було, і нас просто нищили. Але в будь-якому разі ми втримали ці населені пункти до 27 серпня».
Брав участь в операціях по звільненню населених пунктів у Луганській області.
Під час боїв за населені пункти Мала Вергунка, Червоний Яр, Хрящувате, Новосвітлівка виявляв людяність та виняткову мужність і забезпечував виконання поставлених завдань підрозділами, до складу яких входив, проявляв винахідливість та відвагу.
Після демобілізації (серпень 2015 року), повернувся до Львова і зайнявся соціальною адаптацією та вирішенням проблем учасників АТО та членів їхніх сімей. Став одним із засновників громадської організації спілки учасників бойових дій. Постійно займається вирішенням питань забезпечення військовослужбовців, які продовжують службу в зоні проведення антитерористичної операції.
Брав участь у проведенні військових вишкілів для молоді в таборах біля с. Зашків, яка не служила у Збройних Силах України.
З метою роз’яснення причин та наслідків російсько-української війни та окупації частини України веде у навчальних закладах, громадських організаціях інформаційно роботу з показом документальних фільмів на відповідну тематику. Регулярно проводить «уроки мужності» в школах міста та області з залученням поранених та демобілізованих бійців.
Україна пишається своїми Героями!