Член Спілки офіцерів України полковник Олександр Сасько
Вимушений вчергове повернутися до проблем грошового забезпечення військовослужбовців. 19 січня я написав, що Міністр оборони 31 грудня 2015 надіслав телеграму про збільшення розмірів премій в розмірах від 525 до 740 відсотків посадового окладу. Хронологія подій така. Ще у 2008 році був розроблений проект постанови Кабміну про збільшення на 55 відсотків посадових окладів і значне збільшення окладів за військове звання. Нічого путного з цього не вийшло — всі уряди, злочинні, менш злочинні і зовсім праведні вперто не хотіли і не хочуть зрозуміти, що грошове забезпечення, заробітну плату виплачують за роботу, за виконання функціональних обов’язків. За сумлінне виконання обов’язків виплачують премію. Причина в одному – в небажанні разом зі збільшенням грошового забезпечення діючим збільшувати пенсії звільненим. Протягом 2009-2015 років приймалися рішення про збільшення премій (до 125 відсотків) та встановлення винагород (оголошено – до 100 відсотків, по факту — 60), чим остаточно розбалансували систему грошового забезпечення. У 2015 році розпорядженням від 4 березня № 213-р Міноборони до 31 березня було зобов’язане внести проект постанови з метою збільшення грошового утримання (ще один підзаконний термін вчорашнього дня) військовослужбовців шляхом підвищення посадових окладів та окладів за військовим званням і підвищення престижу військової професії та мотивації на проходження військової служби (Угода) (п.17 розпорядження). Власне, мова йшла і йде про нормалізацію, упорядкування грошового забезпечення.
Хто і що продавлював і яке збільшення – історія розбереться. У грудні 2015 року (не березні і не квітні! Не в червні навіть, Карл!) всі високопосадовці оголосили про збільшення грошового забезпечення (не зарплати, Кал!). Я допускаю, що ні Міністр оборони, ні начальник ГШ, ні навіть Президент України разом з Прем’єр-Міністром не знали, що 2 грудня оприлюднена постанова КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Локомотив Міністра оборони продавлював систему, але першим прийша гарба Міністра Авакова. Поясніть мені, чому посадовий оклад командира полку поліції в Києві встановлений у розмірі 3100 грн., а посадовий оклад, наприклад, командира 24 омбр – залишається 1200! Чому полковник ЗСУ, Альфи, прикордонний полковник отримує 135 грн за звання, а поліцейський — 2400 грн. Різниця у лейтенантів ще більша – 110 до 1400 грн. Це що, державна політика? Про це я писав на своїй сторінці 7 грудня, не хочу повторюватися. Але ж у подальшому, 20 січня 2016 року прийнята постанова КМУ № 18, якою постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” скасовується, розміри винагороди за бої на південному сході мають встановлюватися керівниками відповідних органів в межах фонду грошового забезпечення та ще й не самостійно, а за погодженням з Мінфіном і Мінсоцполітики. Рішення, які приймаються в Міноборони, схожі на маневри на мінному полі, продовжують ділити солдата і генерала, передок і задок, курка і санітара, відсікати військових туристів (яких своїми наказами направляють у зону для виконання бойових завдань). Невже ви не знаєте, що все це – пов’язані речі (генерал і солдат, передок і тил; хто не знає, що від ЛБЗ до штабу – 40 км; чи може хтось не знає, що стрілець не повинен іти в бій без санітара і не нагодований?), які не живуть один без одного? До речі, за участь в АТО ніяких ПРЕМІЙ ніхто і нікому не виплачує: виплачувалась ВИНАГОРОДА. В чому різниця – тема окремої лекції. А що Міністр буде платити тепер – він, мабуть і сам не знає.
В чому фізичний смисл таких дій?
По-перше, чи не здається вам всім, а пану Юрію Бірюкову особливо, що Кабмін ухилився від задачі упорядкування грошового забезпечення і залишив Міністра оборони один на один з проблемою? І він викручується.
По-друге, фонду грошового забезпечення до кінця року вже не вистачає, помісячний розпис бюджетної програми, напевно, уже скоригований, а що буде завтра – можемо дише здогадуватись.
По-третє, а яким чином регулюються питання грошового забезпечення в інших структурах сектору безпеки і оборони (не в ЗСУ і не в поліції)? А чи є у них фонд ГЗ?
В четверте, чи не здається вам, що КМУ створив черговий внутрішній системний конфлікт на всіх напрямах грошового забезпечення? — забезпечення виконання функціональних обов’язків; стимулювання сумлінного їхнього виконання взагалі і бойової діяльності, зокрема; співвідношення основних видів ГЗ і мотиваційних підвищень, надбавок, премій та ще й диспропорції в ГЗ в різних структурах сектору безпеки і оборони.
В цілому ж – звичайно, краще синиця в руці, але реляцій не потрібно. Всі проффесіонали, проффесори від реформацій і фінансів мають пам’ятати, що громадянське суспільство буде і далі приводити їх до нормального бою. Бо те, що зроблено – не реформи, це відкат у вчорашній день. Нехай вимушений, але – вчорашній. Далі буде.