Голова СОУ

Полковник Сасько Олександр Вікторович народився 28 серпня 1955 року.
У 1978 році закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв’язку з дипломом із відзнакою, а у 1993 році – Гуманітарну академію Збройних Сил, диплом з відзнакою та золотою медаллю, кваліфікація – соціальний працівник.
Загальний стаж служби і роботи становить близько 45 років.
Трудова біографія розпочалася у 1972 році спочатку учнем токаря, а потім токарем на Черкаському машинобудівному заводі.
У 1973 році був призваний на строкову військову службу Збройних Сил СРСР, яку проходив у мотострілецьких полках 48 навчальної танкової дивізії в Десні та 17 танкової дивізії у Кривому Розі. У 1992-2005 роках – служба у Збройних Силах України.
Військову службу проходив на посадах заступника командира роти, батальйону, дивізіону з політичної частини, заступника командира бригади-начальника соціально-психологічної служби, заступника начальника та начальника управління військово-соціальної роботи Головного управління виховної роботи Міноборони України, заступника начальника кафедри суспільно-гуманітарних наук Національної академії оборони України, заступника директора Департаменту гуманітарного, соціального розвитку та інформаційної політики Міноборони.
З червня 2006 до лютого 2015 року працював у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на посадах завідуючого відділом захисту прав військовослужбовців, ветеранів та інвалідів (2006-2012 роки) та завідуючого сектору з питань демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами (2012-2015 роки).
У листопаді 2016 року був обраний першим заступником Голови Спілки офіцерів України, а 24 листопада 2018 року — Головою Спілки офіцерів України.
З грудня 2016 року – заступник голови Громадської ради при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників АТО, а з липня 2017 року – голова одного з комітетів Громадської ради при Міністерстві оборони України.
Брав безпосередню участь у розробці законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів у сфері національної безпеки і оборони, демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами, соціальної політики стосовно військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей.
Організовував розробку завдань та проведення соціальних досліджень, створення системи моніторингу соціальних процесів у секторі безпеки України.
Брав участь і був керівником групи упорядників при виданні 8 посібників, порадників і збірників документів з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, соціальної адаптації звільнених з військової служби, цивільного контролю над Воєнною організацією.