Пункт 13 має бути у порядку денному відносин України із США

Костюк.tif10 березня 2021 року на Київському Безпековому форумі відбулася презентація документа під назвою «12   пунктів   стратегічного   партнерства   між   Сполученими   Штатами   та   Україною».  Документ заповнює своєрідну прогалину у відносинах між офіційним Києвом і Вашингтоном.  Українські та американські політики, дипломати, експерти вперше разом звернулися до керівників США та України із закликом створити спільний «порядок денний, який поглибить стратегічні відносини» між двома країнами. У своєму зверненні вони закликали владу України і США зосередитися навколо трьох основних завдань: захисту України від російської агресії, відновлення територіальної цілісності і звільнення Донбасу та Криму і набуття Україною членства в НАТО.

    Звернення було ініційоване Київським безпековим форумом за підтримки Львівського безпекового форуму та Українського кризового медіацентру (УКМЦ). З американського боку співавторами звернення стали авторитетний міжнародний аналітичний центр «Атлантична рада» (Atlantic Council, США), а також колишні посли Сполучених Штатів в Україні.

    Так, у другому пункті тексту зазначено: «Сполучені Штати та Україна повинні діяти разом задля відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, а також стримування подальшої агресії Росії. Це передбачає розширення нашого стратегічного партнерства та оборонного співробітництва і пошук Сполученими Штатами нових можливостей задля збільшення оборонної допомоги з метою посилення здатності України стримувати наступ Росії. Це означає продовження надання летальної оборонної допомоги та посилення Військово-Морських Сил. Інші сфери можливої військової співпраці включають розвиток сил спеціальних операцій, протиповітряної та прибережної оборони».

    Серед тих, хто поставив підпис під документом – голова комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. Зокрема, вона відзначила:  «Якщо Президент Зеленський на себе візьме ці 12 пунктів, які ми сьогодні будемо проголошувати після дискусії, після обговорення він також може захоче додати 13-й пункт до цього порядку денного, до цієї дискусії. І  тринадцятий пункт може не дуже добре звучить, для багатьох, але тим не менш це ідея в тому, щоб Україна отримала статус основного партнера за  межами НАТО. Це також було б добре мати на порядку денному стосунків США і України».

    На переконаня колишнього посла США в Україні Вільяма Тейлора, який теж підписав цей непересічний документ, багато чого робиться в напрямку безпеки України, більше буде зроблено в майбутньому, але «є речі, які ми можемо зробити прямо зараз». Вільям Тейлор зауважив, що якщо питання НАТО потребує багатосторонніх консультацій, то є інструмент, який залежить лише від політичної волі у Вашингтоні, і це є надання Україні статусу основного союзника поза НАТО. На його думку, якщо Україна попросить цього статусу, Сполучені Штати мають моральне зобов′язання його надати.

    Введення статусу основного союзника поза НАТО в двосторонніх відносинах визначає пріоритетність розвитку відносин США з цими країнами.

    Якби статус основного союзника США поза НАТО був наданий Україна, певна річ, не отримала б гарантій безпеки.  Але Україна отримала б можливість, брати участь у контрактах Пентагону за межами США, проводити спільні дослідження, включно пов’язані з протидією тероризму; здійснювати спільно зі США науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в інтересах своєї національної оборони.  З’явилося б право отримувати бронебійні боєприпаси з сердечником зі збідненого урану, розміщувати на своїй території військові запаси США; спільно із США організовувати й фінансувати військові навчання,використовувати американську військову допомогу для комерційної оренди деяких категорій військової продукції, отримувати в оренду комплектуючі матеріали та обладнання для спільних НДДКР, у прискореному порядку отримувати американські ліцензії на комерційні супутники, їх технології та компоненти. 

    У наведеному переліку немає панацеї від російської агресії. Але це ще одна висота серед багатьох інших, котра дозволяє організувати стійкішу оборону від тривалого військового тиску з боку Росії. Це дуже важливий крок до забезпечення безпеки України. Розширення двосторонньої взаємодії  у  безпековій сфері сприятиме розвитку Збройних Сил України. Отримання цього статусу поставило б Україну на  ступінь вище середньої класифікації країн, що не входять до НАТО, і додала б авторитету серед країн НАТО, а також допомогло Україні у вступі до НАТО.

    Слід зазначити, що наявність статусу основного созника не визначається входженням країн у ті чи інші військові блоки. Він надасть можливість зміцнити обороноздатність нашої держави і збільшити її привабливість як потенційного члена в НАТО.

    Отримання Україною статусу основного союзника США варто оцінювати як реальний перший етап вступу до НАТО в умовах воєнного протистояння Росії. Курс України на повноправне членство в  НАТО закріплений у  Конституції. А  швидке отримання Плану дій щодо членства в НАТО – мета, зафіксована у  нещодавно ухваленій Стратегії національної безпеки України. Слід зазначити, що процедура членства в НАТО  потребує  тривалого часу. А Україна досі не має ПДЧ. Україні реальна військова допомога потрібна вже зараз. У нас восьмий рік триває війна.  Від Путіна можна чекати чого завгодно.

    Наприкінці XX століття Україна пішла на безпрецедентний крок, ліквідувавши свій ядерний арсенал. Позбуваючись ядерної зброї, Україна як держава-засновник ООН  могла вимагати взамін, як третя ядерна держава світу, членства в НАТО та постійного членства в Раді Безпеки ООН з правом вето.  Україна тоді змарнувала свій безпековий шанс.

    Курс України до НАТО був досить невпевниним. Багато говорили про НАТО, про їхні стандарти і нікуди не йшли. Важливим етапом на шляху зближення з НАТО був намір України приєднатись до «Плану дій щодо набуття членства» (Membership Action Plan, MAP).  Питання про надання MAP новим країнам-претендентам було винесене на розгляд чергового саміту НАТО, який 2-4 квітня 2008 року пройшов у Бухаресті. Вплив на рішення щодо України справила й російська позиція. Питання щодо приєднання України до НАТО оголошувалося відкритим, однак остаточне рішення відкладалось на майбутнє.

    У цьому майбутньому Україна отримала  2014 року війну і  втратилa майже 14 тис. наших громадян у війні за Незалежність проти одного із гарантів своєї національної безпеки, відповідно до Будапештського меморандуму, а нині агресора, – Російської Федерації.

    7 лютого 2020 року, напередодні початку роботи (14 лютого 2020 року) Мюнхенської конференції з безпеки, яка розглядала низку важливих світових безпекових питань, дипломати, науковці, військові звернулися до Президента  із закликом просити в США надання Україні статусу основного союзника  поза  НАТО ( https://day.kyiv.ua/…/070220-bezpeka-ukrayiny-ponad-use-dyplomaty- naukovci-i-pysmennyky-zvernulys-do-prezydenta/). Однак, на жаль, попри певну кількість неформальних звернень щодо отримання такого статусу, на сьогодні реальної роботи та лобіювання питання його отримання Україною з боку органів української влади немає.

    Ми  втрачали шанс за шансом.  Каденція 46-го президента США Джо Байдена – це ще один шанс. Іншого  може і не бути. З′явилася реальна нагода перейти від стосунків партнерства до союзницьких. Сьогодні маємо  унікальну можливість для української дипломатії  –  поставити питання про отримання  цього дуже важливого статусу.  І цей шанс ми не повинні втратити. Керівництво України повинно  зробити все від нього залежне задля національної безпеки держави. Україна сьогодні має виявляти в питаннях національної безпеки надзвичайну активність. І запропонований Іванною  Климпуш-Цинцадзе пункт 13 (отримання Україною статусу основного созника США поза НАТО)  на сьогодні має стати пунктом першим у взаєминах України і США.

    Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних сил несе пряму відповідальність за безпеку України та захист її незалежності , а також за посилення України у війні з РФ. Він повинен невідкладно звернутись до Уряду та Конгресу США з проханням терміново надати Україні статус Основного союзника  –  не члена НАТО ( Major Non-NATO Ally (MNNA).

    Розширення стратегічних відносин між Сполученими Штатами Америки і Україною сприятиме зміцненню нашої обороноздатності, яка є гарантією  перспективи української державності.

 

Петро Костюк,

полковник,

Голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України

Comments are closed.