В Національному інституті стратегічних досліджень відбулась спеціалізована міжнародна конференція “Будівництво цілісності та доброчесності під час реформування поліції. Досвід України”.

117 квітня 2019 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулась спеціалізована міжнародна  конференція  “Будівництво цілісності та доброчесності під час реформування поліції. Досвід України”. Співорганізаторами конференції виступили  Женевський центр  демократичного контролю над збройними силами (DCAF), Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР).

До участі у заході були запрошені представники органів влади, зокрема, Адміністрації Президента України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, відомчих наукових установ та неурядових організацій, іноземних посольств та міжнародних організацій. В роботі конференції взяв участь Голова Всеукраїнської громадської організації Спілка офіцерів України полковник Олександр Сасько.

На початку конференції з вітальними промовами виступили перший заступник директора інституту Василь Яблонський, директор ЦДАКР Валентин Бадрак; представник DCAF Паоло Коста.

У ході конференції були  проведені  дві  дискусійні панелі: «Розбудова цілісності та доброчесності поліції у загальному контексті реформ в Україні та у  системі  МВС» та «Антикорупційні заходи у підрозділах національної поліції». Були обговорені актуальні  питання  реформи МВС, створення поліції європейського зразка у контексті запобігання корупції у поліції, що були висвітлені у проекті  доповіді, яку представила Оксана Маркєєва,  завідувач  відділу проблем розвитку сектору  безпеки НІСД.

Було відзначено певні недоліки процесу реформування: невдала переатестація, відсутність чіткого плану реформ у МВС — непослідовність у проведенні та зниження її темпів, що обумовлюється значною мірою об’єктивними чинниками. Незаперечним здобутком реформи є позбавлення поліції функції надання адміністративних послуг, створення організаційних та нормативних засад внутрішньої системи запобігання корупції.

Заслухані також виступи заступника директора НІСД Костянтина Кононенка, головного наукового співробітника Інституту законодавства Верховної Ради України Олександра Ярмиша, у яких висвітлено безпековий та законодавчий контекст реформування органів внутрішніх справ. Керівник департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко присвятив свій виступ питанням позитивних наслідків поліцейської реформи та суттєвому підвищенню довіри до поліції та інших у суспільстві.

Активну участь у заході взяли  експерти  Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (Олексій Мельник), Реанімаційного пакету реформ (Євген Крапівін), Національної академії правових наук (Євген Скулиш), Національної академії внутрішніх справ (Олександр Лупало), Уповноважений Секретаріату Кабінету Міністрів України Олексій Ілляшенко.

Учасники надали свої пропозиції до проекту рекомендацій  Уряду щодо подальших заходів у щодо реформування МВС та підвищення ефективності діяльності поліції. За результатами конференції очікується видання збірника матеріалів.

Виступ

на спеціалізованій міжнародній  конференції

“Будівництво цілісності та доброчесності під час реформування поліції. Досвід України”

Одне із найважливіших питань формування принципово нового правоохоронного органу – це формування ціннісних орієнтацій та мотиваційних установок поліцейських. Похідним від їхньої якості і спрямованості є і доброчесність, і упередження корупційних ризиків, і, в кінцевому рахунку, — якість діяльності правоохоронного органу в цілому. Складна і об’ємна сфера, отже зупинюсь лише на двох її аспектах.

Перше. Грошове забезпечення поліцейських. Прийнята у 2015 році постанова Кабінету Міністрів України №988, якою встановлений порядок визначення грошового забезпечення поліцейських, вже увійшла у протиріччя  із сьогоденням. Часткові рішення про збільшення його розмірів у 2019 році за рахунок збільшення додаткових видів, вчергове спотворюють його структуру, та, зрештою, призвело до його не відповідності рівню фізичних і  психічних навантажень на поліцейських. Крім того, і розміри, і  структура грошового забезпечення поліцейських суттєво відрізняється від розмірів і структури грошового забезпечення військовослужбовців, працівників інших структур сектору безпеки і оборони.

Зауважу, що порядок визначення грошового забезпечення військовослужбовцям встановлюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. В первинному її варіанті передбачалась щорічна гнучка реакція розмірів грошового забезпечення військовослужбовців на зміни розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня календарного року, який був  покладений  в основу першого тарифного розряду. В подальшому внесені Кабінетом Міністрів України зміни до постанови повернули ручне і непрозоре управління грошовим забезпеченням за рахунок збільшення стимулюючих і мотиваційних його видів. При цьому основні види грошового забезпечення військовослужбовців зафіксовані залежно від тарифних розрядів, виходячи із прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року.

Отже, йдеться не стільки про розміри грошового забезпечення поліцейських, скільки, по-перше, про відповідність його структури характеру службової діяльності, рівню фізичного і психічного навантаження; по-друге, про  гнучкість його реагування на зміни вартості життя; і, по-третє,  про соціальну справедливість і рівність у встановленні грошового забезпечення представникам всіх структур сектору безпеки і оборони.

Друге. Похідною проблемою від грошового забезпечення поліцейських, є пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби.  Зауважу, що проблеми, які накопичились у 2011-2017 роках, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 про перерахунок раніше призначених пенсій, на жаль, не розв’язані. При цьому, розміри пенсійного забезпечення – важливий, але не основний компонент проблеми. Постанова вже спричинила три рівні диспропорцій у розмірах пенсій, а перерахунок, проведений з порушенням 22 статті Конституції України, призвів до численних судових позовів. Справа в тому, що сама ця постанова Кабінету Міністрів України не відповідає чинному законодавству, і це вже встановлено низкою адміністративних судів. Зрештою, десятки тисяч індивідуальних позовів щодо перерахунку раніше призначених пенсій також задоволені адміністративними судами. Проте будь-яких рішень про приведення постанови у відповідність чинному законодавству Кабміном не прийнято. Отже, йдеться не стільки про розміри пенсій, скільки  про законність нормативного акту Кабінету Міністрів України щодо перерахунку раніше призначених пенсій, про поновлення справедливості в обчисленні та перерахунку раніше призначених пенсій, перспективах і порядку відшкодування завданих збитків.

Виходячи з цього, формуються і наступні пропозиції.

По-перше. Постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №;704 привести до первинної редакції, скасувавши внесені до неї в подальшому зміни. Поширити чинність цієї постанови  на поліцейських, відмінивши при цьому постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.

По-друге. Постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 відмінити у повному обсязі та привести порядок і умови перерахунку раніше призначених пенсій у відповідність чинному законодавству.

Третє. Питання житлового забезпечення поліцейських. Зауважу, що ніколи за період існування міліції та поліції у незалежній Україні держава не брала на себе фінансові зобов’язання щодо забезпечення житлом міліціонерів і поліцейських. Закон України “Про міліцію” проголошував забезпечення житлом за рахунок місцевих рад, які й по сьогодні мають непереборні проблеми у будівництві соціального житла. Закон “Про національну поліцію України” не виокремлює поліцейських в окрему групу для отримання будь-якого житла – для постійного проживання чи службового, а Державним бюджетом України жодної копійки не передбачалося і не передбачено для будівництва чи придбання житла для міліціонерів чи поліцейських. Відсутність реального забезпечення житлом поліцейських, крім іншого, спричиняє й корупційні ризики та створює передумови для додаткового корупційного навантаження на органи місцевого самоврядування та приватні господарюючі структури.

Тому вбачається за необхідне поширити на поліцейських механізми забезпечення житлом, які створені в інших структурах сектору безпеки та оборони, – Збройних Силах України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України тощо.

Голова Всеукраїнської громадської організації

Спілка офіцерів України полковник Олександр Сасько

Comments are closed.