Божевільний з ядерною кнопкою і диявол у рясі. Ким насправді є Путін і Кирило (+відео)

Джерело: Український репортер.

putin

За висновками експертів Західної Європи у галузі психології, психіатрії, фізіології і фізіономістики, президент РФ Володимир Путін у дитинстві зазнав важкої психічної і психологічної травми в результаті постійних моральних принижень, насильницьких знущань через його фізичну слабкість і «карликовий» зріст, що своєю чергою призвело до появи і розвитку «синдрому Наполеона».

Відсутність уваги і тепла рідних батьків ще більше посилила цю травму. У дитинстві  Путін був усиновлений ріднею його матері Віри Путіної, яка мала однакове прізвище з нею — Володимир і Марія Путіни, у яких не було своїх дітей.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=ZoTPyn9DLWg&feature=youtu.be

Віра Путіна, яка проживає в маленькому грузинському  селі Метехі, розповіла журналістам, що у 1999 році побачила по телевізору Володимира Путіна і відразу узнала у ньому свого сина (на  той час їй було 72 роки). На підтвердження своїх слів, вона показала журналістам фотографії Володі Путіна в дитинстві.

Віра Путіна розказала, що в молоді роки познайомилася з Платоном Прияловим, закохалася в нього і народила від нього сина, якого назвала  Володею. Згодом дізналася, що Приялов одружений…

Через рік поїхала на практику в Ташкент, де познайомилася з Георгієм Осіпашвілі, який привіз її в своє село Метехі в Грузії, вони одружилися. Дворічного Володю забрала з собою, до десяти років він проживав з нею і вітчимом. Учився в сільській школі до третього класу. Це підтвердили журналістам і односельці.

Жили дуже бідно, згодом народилася  донька — сестра Володі. Чоловік заявив, що не зможе прогодувати її сина, бив його і дуже не хотів, щоб він жив з ними,- стверджує Віра Путіна.

Однолітки Володі постійно знущалися з нього, обзивали байстрюком, часто били, він жив у постійному страху, тому вона і змушена була відвезти сина до своїх батьків (дідуся і бабусі Володі, прізвище яких також Путіни), які проживали у місті Очер Пермської області. Це підтверджується документами місцевої школи, згідно яких у 1959-1960 роках у ній навчався Володя Путін, за національністю “грузин”, який не говорив російською мовою.

Володимир і Марія Путіни, які проживали в Ленінграді (родом з Тверської області) і значаться офіційними батьками у біографії президента Росії Володимира Путіна, були далекими родичами Путіних, які проживали в Пермській області. У ленінградських Путіних дітей не було — їх двоє синів померли від хвороб у дитячому віці. Оскільки батьки Віри Путіної були старі, вони, на прохання Марії Путіної, віддали Володю  ленінградським родичам, коли вони були у них, які його усиновили, змінивши йому рік народження, щоб він зміг повторити початкові класи, так як не знав російської мови. Чому не змінили ім’я Володі, вона не знає,- зазначила Віра Путіна.

Див. відео – https://www.youtube.com/watch?v=NLwpUPjBkBk&autoplay=1&app=desktop

Всі дані про дитинство Путіна, в тому числі і ті, коли і ким  він був усиновлений, в яких школах навчався, як характеризувався, хто його біологічні батьки, дід, бабуся та інші близкі родичі, де вони були під час війни і що робили є в особовій справі офіцера КДБ СРСР Путіна Володимира  Володимировича під грифом “цілком таємно”.

Родичі Віри Путіної, які проживають з нею, розповіли, що під час президентських виборів у Росії в 2000 році до них приїжджали представники російських спецслужб під виглядом поліції і лікарів, які взяли кров у Віри для проведення аналізу, забрали всі документи і фотографії Володі, після чого поїхали, сурово заборонивши їм спілкуватися з пресою і взагалі говорити про це.

За моєю інформацією, в Москві таємно було проведено ДНК-аналіз крові Віри Путіної і президента РФ Володимира Путіна, який засвідчив, що Віра Путіна на 99,9% є його біологічною матір’ю. Зауважу, що аналогічний ДНК-аналіз було зроблено експертами західних спецслужб (яких саме — мені відомо). Їх висновок: Віра Путіна, яка мешкає в селі Метехі в Грузії, є біологічною матір’ю (на 99,9%) президента Росії Путіна.

Біологічний матеріал Путіна (зразки волосся, слюни, крові, жиропотові виділення, а також відбитки пальців рук) були добуті агентами спецслужб Заходу ще під час його першої президентської кампанії у 2000 році, а потім для контролю – у 2007 – 2008 роках.

Вини Путіна в тому, що він був усиновлений – немає ніякої. Його вина в тому, що він для захоплення влади і утримання її упродовж майже 20 років став всесвітнім брехуном, агресором, вбивцею і терористом!

Чому про факти реального дитинства Путіна офіційно не повідомляють ні Росія, ні Захід, сподіваюся, зрозуміло всім. Після смерті Путіна світ дізнається про нього багато чого такого, що нині так старанно приховується.

Як, наприклад, приховували справжні біографії Леніна, Свердлова, Ягоди, Єжова, Берії, Сталіна, Брежнєва, Андропова та інших.

Докладніше про справжню біографію президента Росії Путіна, а також про те, які були вчинені злочини, щоб знищити докази правди про нього –

Відео: https://youtu.be/grZBm1_I8YA

В інституті КДБ СРСР, де навчався Путін, його за маленький зріст (162 см) кликали «недопалком», що дуже його гнітило. Пізніше за ним закріпилася кличка “бліда моль”, про що розповів колишній розвідник КДБ у вашингтонській резидентурі, підполковник Юрій Швець, з яким я познайомився у 2002 році у Вашингтоні і мав декілька зустрічей під час розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Сьогодні кличка Путіна – “Містер ботекс”.

Див. відео: https://youtu.be/j5AeF2T1ki0

Психопат-шизофренік

Зазначене, на думку фахівців, і сформувало у Путіна риси активного соціопата (різновид психопата з патологічною поведінкою), який не має системи цінностей, а до людського життя ставиться з повною зневагою, навіть з огидою і затятим цинізмом. Свою потребу Путін прагне задовольнити за будь-яку ціну, хай навіть для досягнення мети йому доведеться «піти по трупах», не визнаючи жодних законів. При цьому Путін абсолютно не відчуває почуття каяття або провини за свої вчинки, оскільки в нього відсутня совість.

Будь-який же докір iз боку, будь-яка вказівка на помилковість дій Путіна, будь-яка критика чи засудження його дій — і Путін «вибухає», впадаючи в стан нестримної агресії, злості та гніву, оскiльки вважає, що на карту поставлено його виживання. Це змушує Путіна діяти напролом, як божевільний (недаремно західні політики називають Путіна «божевільним із ядерною кнопкою»). І чим далі прогресує це захворювання у Путіна, тим твердіше він переконується, що чинить правильно.

Путін усе частіше перебуває з оточуючими в стані непримиренної війни і все частіше в нього виникає агресивний стан. Він позбавлений внутрішніх і зовнішніх гальм, але вміє одягати маску доброчесності.

Історія знає безліч осiб, які відносяться, як і Путін, до категорії соціопата-психопата. Наприклад, диктатори-тирани Гітлер, Сталін, Калігула, Нерон, серійні вбивці Чикатило, Джон Вейн Гейсі, Джеффі Дамер.

Для злочинця-соціопата жертва — це не людина в загальноприйнятому розумінні, а механізм, засіб задоволення його потреби — сексуальної, матеріальної, самоствердження, отримання абсолютної влади. За висновками спеціалістів, Путін має всі ознаки втрати почуття реальності, що може призвести до його непередбачуваних, украй небезпечних вчинків. У нього все яскравіше проявляються ознаки синдрому hubris syndrome — гіпертрофоване самолюбство, пов’язане з тим, що Путін довгий час має абсолютну владу, а також явні ознаки психічно хворого диктатора, з садистськими розладами здоров’я.

На думку фахівців, Путіна вже не можна вилікувати від цієї хвороби, оскільки він має патологічну жадобу влади і грошей та постійне почуття страху за своє життя на межі тваринного інстинкту самозбереження (що змусило Путіна, як Гітлера і Сталіна, мати кількох двійників).

Див. відео – https://youtu.be/-sm8ndLd8aU

Див. відео – https://youtu.be/FsfEn4TNOPU

Російські світила в галузі психіатрії і психології (яких я знаю ще з радянських часів по роботі) підтверджують діагноз західних колег і доповнюють його тим, що в поведінці Путіна вже є всі ознаки шизофренії, які проявляються у:

1) «нестандартних, дивних формах мислення і проведення «своєрідних» логічних ланцюжків під час прийняття того чи іншого рішення»;

2) «змінах колірних пристрастей»;

3) «частій зміні настрою: сміх, сльози, гнів і злість та крики на підлеглих»;

4) «маячних ідеях»;

5)«підвищеній підозрілості»;

6) «манії переслідування і страху смерті».

На думку психіатрів, у Путіна яскраво проявляються дві форми шизофренії:

1) депресивно-параноїдальна (постійні відчуття тривоги й очікування поганих звісток або подій);

2) циркулярна (Путін надто виділяє себе над оточуючими, підкреслює свою винятковість та унікальність, що вже є причиною появи маячних ідей і конфліктних ситуацій не лише зі своїм оточенням і підлеглими, а й на міжнародному рівні — розв’язання воєн).

На моє запитання, чому вони не оприлюднюють свої медичні висновки щодо психологічного і психічного стану Путіна, щоб усунути його з поста президента за станом здоров’я, адже його поведінка може призвести до ще трагічнiших наслідків, нiж війна в Грузії, Україні, Сирії, відповідь була одна: боїмося за своє життя і життя рідних. Багато з тих, хто знав про психічні вади Путіна і його злочини, — мертві.

Після обрання Путіна втретє президентом Росії колишній президент СРСР Михайло Горбачов відзначив такі його риси характеру: «мстивість, злопам’ятство, образливість», що, на думку Горбачова, є недопустимо для політика, який обiймає такий високий пост.

Шведське прислів’я говорить: «Коли Бог хоче покарати народ, то відбирає розум у короля».

За висновками експертів, Путін має також явні ознаки педофілії. Колеги Путіна з КДБ і ФСБ підполковник Олександр Литвиненко, заступник директора ФСБ, генерал-полковник Анатолій Трофімов, які знали, що він — педофіл, бачили оперативну відеозйомки (зберігалася в архіві ФСБ до призначення Путіна її директором у 1998 році), де він займається педофілією з малолітніми хлопчиками, і обговорювали це у своєму колі або оприлюднили цю інформацію, після приходу Путіна до влади були вбиті.

Спеціалісти зазначають, що Путін усе життя бореться зі своїм почуттям неповноцінності, демонструючи постійно, що він сильний, що він домінуючий «альфа-самець». Вважає себе посланцем небес — «месія-рятівник православ’я і “русского міра”.

Манія величі

Експерти відзначають у Путіна явні ознаки манії величі.

Мені відомо, що щорічно “чорні” шамани, чаклуни і церковники проводять на сакральних місцях (знаю де) відповідні ритуали, щоб возвести Путіна в сан «Вселенського Володимира Великого — Володаря Світу». Проте представники Світлих Духовних Сил не дають Путіну стати ним. І він  “Володарем Світу» ніколи не буде!

Див. відео – https://youtu.be/tTjYr8GsgXQ

Керівник фракції ЛДПР в Державній Думі РФ Жириновський заявив, що 18 березня росіяни обрали президента Росії Путіна “Верховним правителем всієї планети Земля, керівником, начальником семи мільярдів громадян планети”.

Див. відео – https://youtu.be/ORsUXiKf14U

У Росії Путіна представляють як захисника «ісконно русскіх цінностей», яким протиставляють «загниваючий Захід». Процвітаючі Америка та Європа давно поставлені у приклад росіянам як вороги. Незмінне, впродовж вісімнадцяти років політичне керівництво Росії (Путін-Мєдвєдєв) вихваляє російське православ’я, а російська церква і її поводир  диявол Кирило вихваляють Путіна і виправдовують війну в Грузії, Україні, Сирії. Як у байці Крилова: «За что же, не боясь греха, Кукушка хвалит Петуха? За то, что хвалит он Кукушку».

Будуються нові храми, золотяться банi. Путін, Мєдвєдєв і члени уряду присутні на всіх великих храмових службах, патріарх і президент — бізнес-партнери, мафіозі-мільярдери.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=3tB_qASm47k&feature=youtu.be

Церква і держава в Росії — злочинна, політично-релігійна мафіозна терористична організація, яка промиває мізки росіянам, одурманюючи їх божевільними ідеями «русского міра», «триєдиної Русі», «Москва — третій  Рим», «Росія — Святая Русь». Російська держава і церква виховали справжніх шовіністів — російських фашистів.

У листопаді 2010 року  колишній заступник голови уряду РФ Михайло Полторанін під час презентації книжки «Влада у тротиловому еквіваленті», зазначив: «Росія — це єврейський олігархат на чолі з дуетом Путін — Медведєв, яких олігархи привели до влади». У березні 2014 року Полторанін заявив: «Росія йде до фашизму».

Французький романіст, філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року Альбер Камю наголошував: “Коли релігія об’єднується  з політикою, народжується інквізиція”.

Нагадаю слова Путіна, сказані  ним під час другого терміну перебування на посаді президента: “Росія тримається на двох стовпах — православній церкві і ядерній зброї. Православ’я і Росія — нероздільні ”.

Для режиму Путіна російська церква стала справжньою “золотою жилою”, яка сприяє відродженню і зміцненню російського великого державного шовінізму і експансіонізму.

Експансіонізм, відроджений Путіним, неможливо зрозуміти без ролі церкви в політиці Росії. Агресія Путіна тому і дивує Захід (де нема такого впливу церкви на владу і навпаки), що він  недооцінив того, настільки глибоко вплинула  політична теологія православної церкви на самосвідомість Росії на протязі багатьох століть.

Ще в 1510 році монах Філофей (1465-1542) сформулював політичну теорію російського панування, яка актуальна до цього часу: “Всі християнські царства прийшли до кінця і зійшлися в одному царстві нашого государя”. З того часу російська церква релігійно виправдовувала “політичну автократію” російських правителів і “експансію” Росії. Як і сотні років тому, РПЦ сьогодні є служанкою свого “царя” Путіна.

З екранів телевізорів, як потік водоспаду, ллється: «Вєлікая Росія», «встанемо з колін», «повернемо ісконно русскіє зємлі», «ні п’яді не віддамо», «захистимо російську мову», «Росія там, де звучить російська мова». І знову — військові паради, танки, літаки, ракети, як у нинішнього диктатора КНДР Кім Чен Ина та свого часу у Сталіна і Гітлера. Водночас у Росії створюється культ особистості Путіна (як Сталіна) — Путін у танку; за штурвалом винищувача СУ-27 у Чечні; на підводному човні «Новомосковськ» і крейсері «Петро Великий» у Баренцовому морі; за штурвалом літака-амфібії під час гасіння пожежi в Рязанській області; за штурвалом військово-транспортного літака; спускається у батискафі на дно озера Байкал; на лижах у горах; за кермом автомобіля «Лада» під час автопробігу Чита — Владивосток; за кермом комбайна в полі; на мотоциклі серед байкерів; на дельтаплані; верхом на коні з оголеним торсом; лікує тигрицю; серед дельфінів; в обнімку з котом, собакою, козою, малим леопардом, оленями, зі снайперською гвинтівкою оголений по пояс; на татамі як дзюдоїст; грає в хокей, співає на шоу. І нарешті — монах цілує руку Путіна у монастирі.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=BLnGzvfnRlM&app=desktop  

Не тільки “архієрею” Путіну монах руки цілував. Кримінальному зеку-втікачу Януковичу також цілували…

Фото і відео Путіна в різних амплуа масово тиражуються по телебаченню, в пресі, в настінних і кишенькових календарях, в iнтернеті. Російський народ в екстазі від такого Путіна, як німці при Гітлері, китайці при Мао Цзедуні або радянські люди при Сталіні.

Путіну вдалося шляхом одурманення і брехні переконати населення, що він єдиний «спасітєль вєлікой Росії». Російський священник назвав Путіна “лицеміром і брехуном”.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=WyPTSkY7lGo&feature=youtu.be

Путін не врахував однієї обставини — світ перестав бути закритим, з’явився iнтернет, стало доступним супутникове телебачення, міжнародні ЗМІ. Радянський Союз був закритий залізною завісою, всередині було всемогутнє КДБ, служакою якого був і Путін, — можна було безкарно ловити, саджати, відправляти в табори, в’язниці, «психушки», а найбільш неугодних режиму — таємно знищувати. Кадебісту Путіну незатишно в сучасних умовах, він так не звик. Російська брехня і пропаганда — потворне повторення Радянського Союзу. Вони поховали СРСР, поховають і Росію — останню імперію зла.

Бездушний вбивця і бандит 

В інтерв’ю журналу «New Yorker» віце-президент США Джозеф Байден розповів про свій візит до Путіна в 2011 році, який на той час був прем’єр-міністром Росії. «Я сказав йому: «Пане прем’єр-міністре, я дивлюся вам в очі і мені здається, що у вас немає душі». Він поглянув на мене, посміхнувся і відповів: «Ми з вами розуміємо один одного», — повiдомив Байден.

У січні 2018 року єпископ РПЦ Євтіхій (Курочкін) публічно закликав православних мирян Росії не голосувати за Путіна на президентських виборах 18 березня: назвав його “темрявою” і звинуватив в “антихристиянстві”, безвідповідальності і блюзнірстві за слова Путіна про схожість мумії Леніна в мавзолеї з мощами святих на Афоні.

Коментуючи свою заяву, Євтіхій навів цитату із Нагірної проповіді Ісуса Христа: “А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в  тобі темрява, то темрява — якою ж великою буде!”.

Пригадую власне знайомство з Путіним наприкінці 1990 року в кабінеті голови Ленінградської міської ради народних депутатів Анатолія Собчака, у якого він був радником. Маленький на зріст, сором’язливий, у пом’ятому обвислому піджаку і – скляні, риб’ячі очі, від яких віяв холод. Дивлячись декілька секунд у вічі Путіну, я  бачив у них темну прірву його душі. Згадалася тоді і тибетська мудрість: “Очі — дзеркало душі”.

Згодом, коли Путін уже вдруге став президентом Росії,  прочитав  пророцтва болгарської Ванги, де  вона передбачила, що Росією буде правити “карлик з чорною душею на ім’я Володимир”, який розв’яже війну з Україною і що його чекає трагічний кінець…

Сенатор США Джон Маккейн у грудні 2016 року заявив: «Володимир Путін – бандит, убивця й агент КДБ. Давайте називати Путіна тим, ким він є». З Путіним потрібно говорити саме з позиції сили, як це робив президент Рональд Рейган, — наголосив Маккейн.

У лютому 2017 року, виступаючи в Сенаті, Джон Маккейн заявив: «…Усі знають, що Путін є вбивцею. Він м’ясник і головоріз». Під час промови Маккейн перерахував загиблих політичних опонентів Путіна і журналістів, у вбивстві яких обґрунтовано звинувачують президента Росії.

Колишній віце-прем’єр міністр РФ Михайло Полторанін прямо звинуватив Путіна в організації вбивства 3 липня 1998 року голови Всеросійського руху на підтримку армії, депутата Державної Думи генерала Льва Рохліна, який готував усунення Єльцина з поста президента Росії. Після вбивства Путін у «пожежному порядку» був Єльциним призначений директором ФСБ РФ.

«У Путіна ввійшов Сатана» 

У вересні 2014 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет заявив: «Серед правителів світу цього, які за фактом хрещення належать до Православної церкви, виявився справжній новий Каїн — не по імені, але по справах — Путін. Справи ці свідчать, що цей правитель, як і перший в історії братовбивця Каїн, підпав під дію Сатани. Путін говорить відверту і явну неправду: організовуючи та засилаючи в нашу державу вбивць-найманців — каже про «внутрішній конфлікт», до якого він нібито не причетний; направляючи в Україну підлеглі йому війська — всюди публічно заявляє, що цих військ немає. Путін називає себе братом для українського народу, але насправді він за ділами своїми істинно став новим Каїном, проливаючи братню кров та брехнею обплутуючи весь світ. У Путіна, як в Іуди Іскаріота, ввійшов Сатана, але кінець сили його — близький».

У березні 2009 року Путін відвідав православну гімназію у Тольятті і передав їй у дар Іверську ікону Божої Матері XVIII століття. Передаючи ікону, Путін перехрестився лівою рукою. Цензура телевізійного каналу ФСБ «Звєзда» не помітила це і пропустила сюжет в ефір. Російські спеціалісти у сфері теології і Богослов’я відзначають, що хрещення лівою рукою є ознакою сатанізму, яка в Путіна проявилася на підсвідомому рівні.

Доречно пригадати, що майже двісті років тому один iз найшанованiших у православ’ї святих, Преподобний і Богоносний Серафим Саровський Чудотворець своїм пророцтвом попереджав Росію: «Серед слов’ян російських народиться істинний Антихрист — Бісолюд, син блудниці. Антихрист народиться у Росії, між Петербургом і Москвою, в середині ХХ століття. Коли прийде антихрист, йому на землі скрізь доступ буде… Але Київська церква захистить вас, і істинному православ’ю нічого не зможе зробити Антихрист».

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=WDcB_K8CdRU&feature=youtu.be

Богослови, серед яких є і афонські монахи,  виявили понад десять ознак і пророцтв, які вказують, що Путін є антихристом.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=8wEjC7GqhuA&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=a504E4sRd28&feature=youtu.be

Група афонських старців наклала на відступників від православ’я і сатаністів Російської церкви  патріарха Кирила (Гундяєва), митрополитів і архієпископів РПЦ,  предстоятеля УПЦ МП Онуфрія (Березовського) і його митрополитів анафему.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=EaGYVCFrSZ4&feature=youtu.be

Анафема також накладена на Жириновського, Зюганова та інших політиків  і окремо на Путіна за “розв’язання ганебної, гидкої війни проти України” і “узурпацію  влади в Росії”.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=Yl5cDIOLf-o&app=desktop 

Антихрист — людина, яка видає себе за Месію (Мф. 24:4), але має злу сутність (2.Фес.2:8). У Святому Писанні сказано: антихрист — посланник Сатани, буде переможений (2.Фес.2:8).

Російська церква — «пристанище демонів» і «служителька антихристу»

Російська православна церква, очолювана патріархом Кирилом, оголосила Україні «священну війну», а окупацію частини території України назвала «Хрестовим походом православ’я» і благословила Путіна на воєнну агресію проти України і війну в Сирії.

У травні 2015 року Президент Петро Порошенко під час урочистого засідання Верховної Ради зачитував імена Героїв України, половина з яких загинула в боротьбі проти російської агресії. Щоб вшанувати хвилиною мовчання загиблих Героїв, піднялися всі присутні в парламенті представники церков і конфесій і навіть іноземці. Лише священики УПЦ МП на чолі з Онуфрієм демонстративно не встали.

Представники Московського патріархату у Криму і на Донбасі відкрито підтримують російську агресію, брали активну участь у проведенні референдумів та проголошенні так званих «ЛНР» і «ДНР» і приєднанні Криму до РФ, закликали парафіян брати в руки зброю і вбивати українців, благословили ватажків терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР» на війну проти України, надавали бойовикам прихисток в культових і храмових приміщеннях, переховували в храмах і церквах зброю. Навіть Святогірську Лавру використовували як базу для російських диверсійних груп і сховище для зброї.

Російський диякон Андрій Кураєв так прокоментував появу бойовиків і російських військових у церквах і храмах Донбасу зі зброєю в руках. У «Фейсбуці» він написав, що митрополит Спасько-Преображенського Собору Ілларіон повідомив, що до нього в собор увірвались бойовики зі зброєю в руках і примусили обвінчати «молодожонів» підрозділу «Мотороли» Шарніра і Риту, які відкрито мали при собі зброю, навіть наречена була з автоматом (див. фото).

Кураєв заявив, що, згідно з Правилами (69) Трулльського Собору та традиції, яка зародилася ще в ранній Візантійський період, не тільки воїни, а навіть імператори перед тим, як зайти в Храм, знімали з себе зброю і залишали її поза Храмом.

Патріарх Кирило на появу російських вояків зі зброєю у храмах зауважив: «Їм зі зброєю в храм дозволено — вони захисники».

Зафіксовані непоодинокі випадки, коли російські священики зі зброєю в руках перебували в лавах окупаційних військ на Донбасі й на руках мають кров українців. Були випадки, коли вони катували українських військовополонених. Священики МП відмовлялися відспівувати українських військових, які загинули у боротьбі з російським агресором.

Митрополит РПЦ Ілларіон зазначає: «У нашому національному характері переважає холуйство і холопство, похабство і кровожерливість, безжалість і п’янство».

Існує ціла мережа російських священиків, які є таємними агентами або кадровими офіцерами ГРУ і ФСБ РФ і активно допомагають російським військовим та їх найманцям на Сході України. РПЦ і УПЦ МП є важливою складовою так званої «гібридної війни», яку Росія веде проти України.

Воістину, російська церква — це «пристанище демонів» і «служителька антихриста», а Кирило — диявол у рясі!

Вдумайтесь лише, що вчинили політичний і релігійний психопати-маніяки президент Путін (підполковник КДБ) і патріарх Кирило (агент КДБ «Михайлов») зі своїми співвітчизниками: громадян Росії — етнічних росіян, православних за вірою, вони послали в Україну вбивати своїх братів і сестер по вірі і крові в ім’я чергового міфу — «Вєлікой Росії» і “русского міра”.

Хто ж такий патріарх Кирило?

Згідно з висновками Комісії Президії Верховної Ради РРФСР з розслідування причин і обставин ГКЧП (серпень 1991 рік), яку очолювали Глєб Якунін і Лев Пономарьов (я був експертом-консультантом Комісії — Г.О.), на основі архівних документів КДБ СРСР було встановлено «антиконституційне використання ЦК КПРС і КДБ СРСР низки церковних органів у своїх цілях шляхом вербування і засилання в них агентури КДБ.

Виявлено, що багато ієрархів РПЦ були таємними агентами КДБ, які мали стрімке просування по церковній ієрархії. Характер виконуваних ними доручень засвідчує про те, що синодальний відділ зовнішніх церковних зв’язків не відділено від держави, про трансформацію цього церковного відділу в таємний центр агентури КДБ серед віруючих. Владика Кирило (Гундяєв Володимир Михайлович, уродженець Ленінграда) був одним із таємних агентів КДБ під псевдонімом «Михайлов», який часто виконував таємні доручення КДБ у закордонних поїздках».

Див. відео про це –  https://www.youtube.com/watch?v=f8qmQ490ut4&app=desktop  

Російський публіцист Борис Стомахін відзначав, що в Радянському Союзі «місце ідеологічного відділу ЦК КПРС давно і міцно зайняла РПЦ — тоталітарна секта, створена Сталіним у 1943 році під виглядом відродження православ’я, яка у радянські роки була фактично філією КДБ».

Зазначу, що “синодальний центр РПЦ-КДБ-ФСБ” Кирило очолював з 1989-го по 2009 рік. Путін розповів, що його хрестив у Преображенському соборі в Ленінграді священик Михайло (також агент КДБ — Авт.) — батько патріарха Кирила.

У 2003 році член Московської Гельсiнської групи, протоієрей РПЦ Юрій Едельштейн направив лист президенту Росії Путіну, в якому вказав про зв’язки митрополита Кирила з КДБ як таємного агента «Михайлова». Наївний — кому писав!

У Росії Гундяєва охрестили «тютюновим олігархом» з особистим статком у чотири мільярди доларів. Афонский монах назвав Кирила “брехливим патріархом”.

Що собою ще являє “золотий патріарх” Кирило (Гундяєв) див. відео – https://www.youtube.com/watch?autoplay=1&v=HLlP40rctBM&vidve=5727&app=desktop

Віце-прем’єр Болгарії Валерій Симеонов заявив, що “глава РПЦ Кирило, відомий як агент КДБ і сигаретний митрополит Росії, не має права вказувати Болгарії, як і що їй робити. Таким чином він прокоментував незадоволення Кирила промовою президента Болгарії Румена Радаєва на урочистостях на честь 140-річчя визволення Болгарії від османського ярма.      На думку Кирила, президент Радаєв недостатньо підкреслив роль Росії в перемозі над Османською імперією.

У своїй промові Радаєв висловив вдячність від імені своєї країни багатьом народам, чиї представники служили в російській армії, що визволяла Болгарію: росіянам, українцям, румунам, фінам, білорусам, полякам, латишам, сербам, чорногорцям.

Болгарів обурив тон висловлювань патріарха Кирила, вони вважають їх неприйнятними. Хіба Кирило не знає, що багато з народів, які боролись за свободу Болгарії, були колонізовані Російською імперією?

“Ця людина не спустилася з небес, не вийшла з Раю і не є посланником Ісуса Христа. Кирило відомий як сигаретний митрополит Росії. З 1996 року цей хитрун  ввіз на 14 млрд. доларів безакцизних сигарет і на 4 млрд. доларів  вина для потреб церкви. У нього є приватній літак. Його годинник коштує 30 тисяч доларів”,- сказав Симеонов.

“Хто такий Кирило? Це не східноєвропейський духівник. Це агент “Михайлов”, другосортний агент радянського КДБ. І ця особа має нахабство роздавати правосуддя. Уявіть собі: патріарх Неофіт поїде до Путіна і почне пояснювати, хто такі Кирило і Мефодій”,- зауважив Симеонов. За його словами, “другорядний агент радянського КДБ” не може розповідати Болгарії “що правильно, а що ні”.

Попередник Кирила — патріарх Московський Алексій ІІ (Рідігер Олексій Михайлович) був завербований КДБ у лютому 1958 року під псевдонімом «Дроздов». У грудні 1975 року митрополит Алексій ІІ був одним із засновників організації «Родіна» (обраний членом її ради), організації з прикриття діяльності КДБ під кураторством старшого офіцера ПГУ (зовнішня розвідка) КДБ СРСР Васильєва П.І.

Восени 1989 року мені випала нагода познайомитися у Москві особисто і з Алексієм ІІ, і з Кирилом. Потім, після розвалу Радянського Союзу, було ще декілька зустрічей iз ними. Цікаві були розмови… Уже тоді у їхніх висловлюваннях було недружелюбне, навіть вороже, ставлення до проголошення Україною незалежності та утворення УПЦ КП, її засновника Патріарха Київського Мстислава та Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Філарета.

На моє зауваження, що ми тепер незалежна держава і повинні мати свою єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, яка у нас була ще до появи Москви, вони, не сприймаючи ніяких доводів й історичних фактів, повчально говорили, що росіяни й українці — братні народи, єдиний слов’янський народ, для якого лише РПЦ є духовним центром, і що Україна це споконвічна канонічна територія Російської церкви. Кожен iз нас залишився при своїй думці…

Російський історик Василь Ключевський зазначав: «Російське духовенство завжди вчило паству свою не пізнавати і любити Бога, а лише боятися чортів, яких воно ж і розплодило зі своїми священниками».

Колишній настоятель Свято-Васильківської церкви у Брянській області (у 1996 році покинув РПЦ “за ідейними мотивами”, через декілька місяців був звинувачений у “єресі” і відлучений від РПЦ), нині архієпископ Сергій Реформаторської православної церкви Христа Спасителя (громадянин Росії Сергій Юрійович  Журавльов) стверджує, що у багатьох семінаріях, єпархіях і монастирях Російської церкви процвітає содомський гріх — гомосексуалізм, педофілія, а нижню білизну священників, яку вони носять під рясою, називають не інакше як (автор вибачається за це слово, але слово з пісні не викинеш) “підорастнік”. В жіночих монастирях лесбіянство — звичайне явище. У “святих помешканнях” із жінок і дівчат роблять повій, а із монастирів — єпархіальні публічні будинки для відпочинку високопоставлених світських осіб і “отців Церкви”.  РПЦ стала більше схожа на блудницю, чим на наречену,- наголосив архієпископ Сергій.

Повний текст статті архієпископа Сергія “Не можу мовчати — РПЦ і гомосексуалізм” (рос.) читайте тут:  http://bolshoyforum.com/forum/index.php?page=331

Відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=8b5YmGOMgns&feature=youtu.be

Нагадаю московським попам, що Київська Русь була хрещена в 988 році і впродовж століття  засяяла золотими банями церков, храмів, соборів, лавр, монастирів православної віри (Десятинна церква — 996 рік, Софія Київська — 1037 рік, Видубицький монастир — 1050 рік, Михайлівський собор — 1088 рік, Києво-Печерська лавра — 1089 рік). Після хрещення в Київської Русі була утворена Київська митрополія. На момент хрещення Києву було понад 500 років! Сьогодні столиці незалежної України офіційно — 1536  років (сучасні історики і археологи на основі нових письмових джерел і археологічних знахідок стверджують, що Київ набагато древній).

Зауважу, що ще до хрещення Київської Русі князь Ігор у 941 році уклав Договір з Константинополем, який засвідчував, що християнські спільноти уже були в тогочасному Києві.

Коли хрестили Київську Русь, на  місці нинішньої Москви (вона з’явилася лише через 274 роки!) були непрохідні ліси, хащі та болотиста місцевість — “смердюче   багно”.

Стосовно фінських племен, які тут проживали: мокші, мері, муроми, весі, печори, мещері, пермі, марі — великороси вчинили страшний злочин — вкрали у них все: імена, землю, звичаї, традиції та приторочили  їм абсолютно далеке чуже ім’я — Русь, замість їхнього ж таки споконвічного — Моксель!

У 1527 році  починає діяти православний Почаївський чоловічий монастир (нині Свято-Успенська Почаївська лавра), який набув свого  розквіту за часів ігумена Йова Заліза (1550-1651) і стає духовним центром православ’я. У 1597 році українська шляхтянка Анна Гойська подарувала монастирю чудотворну ікону Матері Божої, яку привіз на Волинь 1559 року грецький митрополит Неофіт.

Порівняйте. Всі індіанські племена Центральної та Південної Америки не стали іспанцями або іспанською землею  після захоплення їх короною Іспанії. Залишилися індіанцями — навіть після того, як на індіанський престол зійшов віце-король Іспанії.

Ще одна засаднича брехня російської історії, як і брехня про встановлення дати заснування Москви.

Російські історики сфальсифікували першу згадку про Москву, яка ніби то  належить до 1147 року і міститься в Іпатіївському літописі. Ця дата — фальсифікат російського історика, державного діяча Василя Татіщева (1686-1750). У зазначеному літописі “Москва” не згадується жодним словом! Мова йде про поселення з назвою “Кучкове” боярина-купця Степана Івановича Кучки.

Москва і сама Московія як ханство (князівство) виникли в часи монголо-татарського панування над суздальською землею з веління хана Менгу-Тимура. Бо лише хан мав право подарувати землю й дозволити створити поселення.

Після війни з Візантією (1269-1271), під час перепису населення, хан Менгу-Тимур у 1271 році запросив до себе улусного хана (князя) Чилаукуна (“Бахмета Усейнова сина”) і Петра-царевича (“сина Берке-хана”) та передав царевичу із роду Берке частину володінь роду Чилаукуна — неосвоєні, дикі землі з поселенням під назвою Кучкове за Москвою-рікою.

Згодом “люди чудські і мордвинські для зручності селище Кучкове назвали Москва, через те що стоїть на Москва-річці”.        “Москва на крові заснована, і на подив ворогів наших зробилася царством знаменитим. Вона тривалий час іменувалася Кучковим”,- писав російський історик і літератор М. Карамзін (Исторія государства Россійськаго.- С. Петербургъ, 1892. – т. ІІ, с. 142).

В російських церковних джерелах прямо вказано, що Москва (її Собор в Кремлі) була “побудована в 1272 році на землі села Кучкове” монгольським ханом Чилаукуном, якого “церковні літописці” перекрутили на російський лад і назвали “Святим Данилом”, якого у московській історичній дійсності ніколи не існувало. Та мова, не про нього.

Це незаперечні свідчення першої забудови (собору) на території сучасного Московського Кремля у 1272 році. Не могло існувати християнське місто з 1147 року без церкви. У 1365 році дерев’яна Москва повністю згоріла за дві години.

Фальсифікація офіційної дати заснування Москви була зроблена за наказом Сталіна, щоб у післявоєнній голодній столиці СРСР влаштувати  яке-небудь свято і відволікти людей від тяжкого соціального і пригніченого морального стану.  У 1947 році, коли в країні був голод, Сталін влаштував видовище — святкування 800-річчя Москви і 30-ї річниці більшовицького перевороту (жовтневої революції).

У 1997 році  Москва пафосно відзначила своє липове 850-річчя.

Насправді ж Москві сьогодні лише — 746 років!

Своїми вигадками російські історіографи довели свою історичну науку до цілковитого абсурду. Із 1764 до 1792 року Катерина ІІ закрила і знищила сотні стародавніх храмів і монастирів по всій Російській імперії, які зберігали відкриту залежність від Золотої Орди. Йшла цілеспрямована фальсифікація, винищувалось геть усе, що нагадувало ординське минуле Москви.

Хрещення Київської Русі за жодних обставин (ні історичних, ні канонічних, ні юридичних) не може бути святом Московського патріархату і РПЦ. Це Свято наше — Русі-України!

День Хрещення Київської Русі як державне свято з’явилося в Україні в рамках святкування 1020-річчя хрещення. Згідно з указом президента Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року “Про хрещення Київської Русі-України” свято було встановлено у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Така назва указу наголошувала на тому, що саме Україна є спадкоємницею історичних традицій Київської Русі, а Москва і Росія не мають ніякого відношення до цього свята.

За ініціативи президента Віктора Ющенка розпочалися переговори з Вселенським патріархом Варфоломієм про наданням Українській православній церкві  статусу автокефалії. Це питання було б успішно вирішене ще за часів президентства Ющенка, якби не жорстке втручання РПЦ і особисто Путіна. Як це було – дивися відео-інтерв’ю з Віктором Ющенком: https://youtu.be/7Y2z0yCVcbo

У 2010 році в РФ зробили копію українського свята. Собор російських попів звернувся до президента Медведєва з пропозицією зробити день пам’яті князя Володимира державним святом. У листі відзначалося, що хрещення Русі було ніби то “найважливішою подією в історії слов’янських народів”, що мешкають на території Росії, України і Білорусі. 31 травня президент підписав закон, що встановлює 28 липня як День хрещення Русі.

У російських попів і Медведєва, мабуть, геть відбило пам’ять, якщо вони забули, які саме землі хрестив київський князь Володимир.

Проте у Вселенському патріархаті добре знають і пам’ятають історію Православ’я, хто і коли хрестив Київську Русь і яка брехуха і злодійка Московія-Росія!

Вселенський патріарх Варфоломій достатньо в різкій формі відмовив патріарху РПЦ Кирилу, на його запрошення, разом відсвяткувати в Москві 1030 років Хрещення Русі.

“Москва не має  підстав для організації урочистостей з приводу історичних подій наприкінці Х століття в Києві (за півтора століття до появи Москви — Авт.), а приєднання Київської митрополії Московським патріархатом у другій половині ХVІІ ст. не визнається”,- наголошено  у листі Вселенського патріархату.

У відповіді також зазначено, що представники Вселенського патріархату візьмуть участь у святах із нагоди 1030 років Хрещення Київської Русі у Києві 28 липня, на які вони запрошені і делегація уже визначена.

То яке ви, московські рейдери, маєте право на привласнення нашого споконвічного свята, київських святинь і Почаївської лаври?  В Україні у вас свого немає нічого! Забирайтесь до своєї ординської Московії — Мокселя!

Нагадаю, що московські священники у XV столітті у незаконний (неканонічний) спосіб відділилися від Київської метрополії  і у 1461 році змінили титул митрополитів “Київських і всієї Русі”, які працювали у Володимирі-на-Клязмі, на титул “патріарх Московський і всієї Русі”. Майже півтора століття Вселенський патріархат не визнавав московську церкву, називаючи її «пристанищем демонів», «служителькою антихриста».

У 1589 році патріарх  Константинопольський Єремій ІІ прибув до Москви на запрошення російського царя Бориса Годунова. Щоб отримати статус патріархату для церкви, цар   ув’язнив Єремія ІІ у монастирь й утримував його там півроку, поки той, під психологічним тиском і залякуваннями бути страченим, не підписав грамоти про визнання московської церкви зі статусом патріархату.

Відколовшись від Київської митрополії у 1589 році, московська церква в неканонічний (незаконний) спосіб отримала в 1686 році Синодальний лист, який надав право московському патріарху в порядку ікономії  висвячувати Київського митрополита. Того ж року московська церква зуміла силою перепідпорядкувати собі частину древньоруської Київської метрополії, Чернігівську і Київську єпархії і тоді ж завершився  перехід духовно-політичної влади від Києва до Москви. Говорячи сучасною термінологією, це   було рейдерське захоплення Київської митрополії.

Міф, що “Москва — третій Рим”, луснув, як мильна бульбашка

Всі роки незалежності України Російська церква і її холуї московського патріархату в Києві здіймають ґвалт, що Київський патріархат — «розкольники» православ’я і не має права на свою Помісну Автокефальну Церкву. За наше жито нас і бито! Крім того, РПЦ наклала не з догматичних, а з політичних причин анафему на патріарха УПЦ  КП Філорета (Денисенка) і патріарха УАПЦ Макарія (Малетича) та їх послідовників.

Через 332 роки історична правда і справедливість були відновлені — Україна отримала Духовну незалежність від релігійної окупації Московії і Духовну Перемогу над нею!  11 жовтня 2018 року Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату прийняв історичне рішення для України: 1)скасував неканонічний Синодальний лист 1686 року, 2)відновив Ставропігію (автономію православної церкви)  Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які зажди там існували (тобто УПЦ КП і УАПЦ визнані канонічними), 3)визнав недійсною анафему, накладену на Філорета і Макарія і канонічно поновив їх у єпископському або священницькому сані та відновив сопричастя їхніх вірних з Церквою, 4)приступив до надання  автокефалії Православній церкві України.

На початку вересня Вселенський патріархат у рамках підготовки до надання автокефалії Православній церкві в Україні призначив своїх екзархів (повірених) у Києві. У РПЦ це викликало паніку, різку критику і заперечення. Московські попи розцінили направлення екзархів до Києва як “вторгнення на канонічну територію Російської  церкви”. Митрополит Онуфрій відмовився зустрічатися з екзархами і Синод УПЦ МП виступив з вимогою, аби вони покинули Україну, як “канонічну територію їхньої церкви”.

Прийняті Синодом Вселенського патріархату рішення викликали у Москві істерію і погрози на адресу патріарха Варфоломія. РПЦ прийняла рішення про повний розрив євхаристичного спілкування з Константинополем, патріарха Варфоломія назвали “розкольником” православ’я, його ім’я не буде згадуватися в богослужіннях московської церкви, не дивлячись на те, що  це заборонено церковними православними канонами, в яких прямо зазначено, що православні церкви зобов’язані це робити.

За церковними канонами такі дії РПЦ та її керівника Кирила є “сатаністськими”.

Синод УПЦ МП і його митрополит Онуфрій (світське ім’я Орест Березовський) на догоду Москві категорично виступив проти автокефалії Українській церкві і слідом за РПЦ розірвав стосунки з Вселенським  патріархатом, чим підтвердив, що московський патріархат в Києві (багато представників якого мають російське громадянство і архівні псевдоніми таємних агентів КДБ-ФСБ-СЗР) і Російська церква (попи, у яких під рясами яких погони кадрових офіцерів ФСБ і ГРУ Росії)  — “служаки антихриста Путіна”.

Президент Росії в “пожежному порядку” ввечері 12 жовтня обговорив з постійними членами Ради безпеки ситуацію навколо РПЦ в Україні. Прес-секретар президента Пєсков заявив, що Росія має намір захищати інтереси православних в Україні “виключно політико-дипломатичними” заходами (“священниками” петровими, бошировими та їм подібними, під рясами яких — погони  співробітників ГРУ РФ. — Авт.).

Президент України назвав ненормальним той факт, що в Кремлі збирали раду безпеки Росії на чолі з Путіним, щоб обговорити, як захистити РПЦ в Україні. “Дорогі мої, вам тут немає чого робити. Нема що робити вашій церкві, нема що робити вашим збройним силам, нема що робити вашому озброєнню. Додому, в Росію”,- резюмував Петро Порошенко.

Тепер РПЦ буде підлегла виключно паханату Луб’янки, а піп  Кирило, за канонами мафії, зобов’язаний буде цілувати руку “хрещеному батькові” Росії Путіну.

Кум Путіна, голова політтради партії “За життя”, яку очолює народний депутат Вадим  Рабінович, Віктор Медведчук на початку жовтня на одному з російських пропагандистських телеканалів відзначився обурливою заявою, назвавши “Київський патріархат і Українську автокефальну православну церкву не церквами, а релігійними організаціями”, які “разом зі світською владою в особі президента України втрутилися у справи церкви”.

“На сьогодні УПЦ МП є єдиною канонічною православною церквою в Україні, настоятелем якої є митрополит Київський і всієї України Онуфрій”,- наголосив Медведчук.

Віктор Медведчук і Вадим Рабінович. Фото із сайту tabloid.informator

До цієї істерії долучився (цікаво під чим впливом – ФСБ чи особисто Путіна?) навіть Верховний муфтій Росії Талгат Таджуддін, який 23 жовтня на мусульманській конференції в Уфі заявив, що “Рішення Константинопольського патріархату про надання автокефалії церкві України протирічить Божому задуму” і “чаяням людей”.

Муфтій Духовного управління мусульман України Саід Ісмагілов, коментуючи заяву Талгата Таджуддіна, зауважив, що спочатку не повірив у те, російський колега так міг сказати, “бо це — не більше, не менше, аж претензія на знання Божого задуму!”. Але згодом, коли муфтій Саід Ісмагілов побачив підтвердження такої заяви у російських ЗМІ, він підкреслив: “По-перше, мусульмани не мають втручатись в православні справи, особливо в заяви про знання Божого задуму. По-друге, якщо хтось із мусульман і має давати свою оцінку, то виключно мусульмани України. Свою позицію, та позицію нашого Духовного управління  я уже озвучив — ми вітаємо автокефалію”. Він також додав, що не справа муфтіїв з Росії давати свою оцінку внутрішньоукраїнським питанням. “Ми тут на місці і самі впораємося, якщо наша думка буде цікава українському суспільству”,- наголосив муфтій України Саід Ісмагілов.

Під час виступу Порошенка у Верховній Раді 20 вересня зі щорічним посланням до народних депутатів, коли він говорив про “повне розмосковлення” церкви, нардепи із фракції Опозиційного блоку Вілкул, Новинський, Шуфрич на інші демонстративно покинули сесійний зал.

Москва через свою агентуру навіть інспірувала позов до Окружного адміністративного суду Києва, який 1 жовтня подала “Неурядова організація верховенства права”, з вимогою визнати протиправним зверненням президента України Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Українській православній церкві. Куди тільки дивиться СБУ, не бачачи  відвертої антиукраїнської діяльності таких організацій, які є реальною загрозою національній безпеці України?

З подібними позовами до Верховного суду звернулися також три представники УПЦ МП.

Ще у травні 2018 року за дорученням Москви нардеп  Новинський з групою представників  МП  (митрополит Антоній, протоієрей Данілєвич та інші) їздив до Варшави на зустріч з єпископом Польської автокефальної православної церкви митрополитом Саввой (агентом спецслужб комуністичної Польщі і КДБ СРСР під псевдонімом “Юрек”) із завданням створити “ініціативну групу” з блокування надання автокефалії Українській православній церкві.

У радянські часи Польська церква, очолювана Саввою, була філією РПЦ і продовжує залишатися проросійською, хоча і має свою автокефалію. Агент “Юрек” забезпечував контроль польських спецслужб і радянського КДБ над церковним життям у Польщі, роблячи доноси на своїх колег та священників інших конфесій, виступав проти польської “Солідарності” і підтримував введення в Польщі воєнного стану для придушення демократичного руху.

Тому не має нічого дивного, що Польська православна церква (як і Білоруська, і Сербська), за вказівкою Москви, виступила проти надання Україні Томосу про автокефалію і заборонила своїм священникам вступати в євхаричне (літургійне) спілкування з УПЦ КП і УАПЦ.

Агент “Юрек” продовжує виконувати зобов’язання, взяті перед КДБ-ФСБ.

Під сопілку Москви продовжують танцювати глави православних  церков Білорусі, Сербії, Польщі, які під впливом і тиском РПЦ і ФСБ  негативно налаштовані проти надання Україні Томосу про автокефалію.

Народні депутати від Опозиційного блоку (колишні регіонали) направили Вселенському патріарху Варфоломію альтернативне звернення, в якому просять не надавати автокефалії українській церкві, а зберегти “канонічне православ’я в Україні Московського патріархату”.

Першим під зверненням підписався олігарх, спонсор МП, колишній громадянин Росії Вадим Новинський, який є його ініціатором і одним із найбільш затятих захисників “канонічного православ’я” під омофором московського патріархату. Свої підписи під зверненням до патріарха Варфоломія поставили співголови Опоблоку Юрій Бойко й Олександр Вілкул, нардепи Сергій і Юлія Льовочкіни, Нестор Шуфрич, Юрій Мірошніченко, Наталія Королєвська, Михайло Папієв, Сергій Ківалов, брати Добкіни та інші “гундяєвці”, всього 39 осіб. Є серед підписантів і  прізвище Юхима Звягільського — співпрезидента Єврейської конфедерації України.

Окремий приклад сучасної “кочубеївщини” продемонстрували на “церковному фронті” народні депутати Андрій Деркач, Яків Безбах, Андрій Шипко та народні депутати попередніх скликань від Партії регіонів Григорій Смітюх і Василь Горбаль, які окремо написали листа патріарху Варфоломію із проханням відкласти надання автокефалії православній церкві в Україні. Вони пишуть, що “більша частина українських православних зможе прийняти автокефалію тільки за наявності згоди російського патріарха”.  Не більше і не менше — лише за згоди Путіна!

Василь Горбаль (почесний президент Укргазбанку) і Андрій Деркач (в минулому – кадровий офіцер КДБ) є меценатами УПЦ МП. Вони навіть були делегатами Помісного собору РПЦ, на якому вибирали патріарха  Кирила.

Депутат-олігарх Новинський лякає Україну і Вселенський патріархат “грандіозним кровопролиттям” і висловлює занепокоєння діями “депутатів із числа постмайданівських хунвейбінів” та інших представників центральної й місцевої влади, які чинять усілякі підступи “канонічній” УПЦ МП.

Застерігаю Новинського та іншу п’яту колону Москви: не приведи Боже, спровокуєте щось подібне тому, чим лякаєте. “Божа кара” буде неминучою — перетворитесь на “молекулярний пил”! Не забувайте також, що трапилось з сином зрадника-втікача Януковича.

Позиція Московії в питанні дарування Вселенським патріархатом Томосу про автокефалію і створення Єдиної Помісної Православної  Церкви в Україні виглядає комічною. Адже гниле яблуко – РПЦ, яке впало з гілки, не може кричати про розкол з деревом, а тим більше заявлятиь, що виключає через це материнське дерево із яблунь. Істинно, якщо Господь Бог хоче покарати, то позбавляє розуму!

Причина такої реакції проста — Україна перестала бути канонічною територією РПЦ, яка так вважала до цього. Станом на  початок 2018 року УПЦ КП нараховувала 5 167 приходів, а УПЦ МП (філія РПЦ в Україні) — 11 704. Кількість же приходів, які має РПЦ тільки в Росії, за твердженням патріарха Кирила, — 12 665, а по всьому світу — 29 263 приходи. Порівняйте кількість  приходів МП в Україні (11 704) і православної церкви  в Росії (12 665)  та в цілому по світу — і все стає зрозумілим.

Зверніть також увагу ще на той факт, що кількість населення в Україні більш ніж утричі (!) менше, ніж у Росії. На основі цих даних чітко видно, що за кількістю населення на один приход Україна набагато випереджає Росію. За оцінками експертів річній оборот готівки в приходах і єпархіях церков МП — щонайменше 500-700 млн. дол. США. Плюс ще 200-250 млн. дол. неконвертованих у готівку пожертвувань. Бюджет УПЦ МП сягає приблизно 15 млрд. дол.

Кошти, зібрані УПЦ МП, централізовано направляються в Росію, в Московську патріархію, де осідають в гаманцях релігійних босів, російських продажних чиновників та виділяються на підтримку воєнної агресії проти України. Російські ЗМІ звертали увагу: чим вище за останні роки політичне значення церкви і її глави Кирила, тим активніше церква вростає в економіку. РПЦ і її філії в країнах СНД перетворилися в гігантський офшор з неконтрольованими мільярдними потоками. І цей російський мафіозний, корумпований релігійний спрут видає себе за православ’я, а свої вчинки — за істинне благочестя.

Значна частина пожертвувань православних мирян УПЦ МП привласнюється їх “поводирями” МП для власного збагачення: будівництва заміських віл, будинків, купівлі дорогих іномарок, яхт, дорогоцінних прикрас з золота і діамантів, розкішних відпочинків на дорогих заморських курортах та для задоволення  забаганок і плотських втіх. Вони забули біблійне писання: “Любов до грошей — це корінь усіх нещасть” (1 Тимофія 6:10).

Тепер, сподіваюсь, всім зрозуміло чому Московія так бореться за Україну — бо без України Російська церква втрачає мільярди доларів і практично половину своєї пастви і ні про який авторитет РПЦ в православному світі тоді не має сенсу говорити.

Які фешенебельні маєтки, інше нерухоме майно, автомобілі, рахунки на мільйони доларів мають російські попи в Україні, наприклад, предстоятель УПЦ МП Онуфрій (в миру Орест Березовський, за відданість Росії і РПЦ нагороджений президентом Путіним орденом Дружби і двома орденами Російської церкви). його підлеглі митрополит Харківський і Богодухівський — Онуфрій (в миру Олег Легкий, за вірне служіння Російській церкві нагороджений трьома її орденами), митрополит  Житомирський і Новгород-Волинський — Никодим (в миру Віктор Горенко, нагороджений президентом-втікачем Януковичем медаллю “20 років незалежності України”),  намісник Успенської Києво-Печерської Лаври, митрополит  Павло (в миру Петро Лебідь, антиукраїнський пропагандист, ярий противник незалежності українського православ’я від РПЦ, колишній депутат Київради від Партії регіонів, за особливі заслуги перед Росією відзначений президентом Медведєвим орденом Дружби і орденами РПЦ), ЗМІ висвітлювали достатньо повно.

Див. відео про це – https://www.youtube.com/watch?v=eZg1IGpLsmY&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=tcvA1a24IUM&feature=youtu.be

В подібній розкоші і багатстві, яке ви бачите на відео, живуть члени Синоду, митрополити, єпархіальні архіреї, архієпископи, єпископи УПЦ МП та інші російські попи в Україні.

Відзначу суттєву обставину, яка засвідчує, як на мене, кому віддано служить УПЦ МП. Її предстоятель Онуфрій і вісім постійних членів Священного Синоду були неодноразово відзначені церковними орденами РПЦ, майже всі нагороджені президентом РФ орденами Дружби або Пошани. З 37-ми єпархіальних архієреїв більшість  нагороджена різними відзнаками Російської церкви. Багато хто з них навіть не приховують своїх антиукраїнських настроїв, під час богослужінь моляться за Путіна і Кирила та агітують за них у проповідях, не дивлячись на те, що вони розв’язали війну проти України і вбивають її захисників.

Судіть самі, кому вони служать — Богу  чи Мамоні (антихристу-мільярдеру Путіну і дияволу-мільярдеру в рясі Кирилу).

Понад триста років Духовний центр православ’я всієї Русі-України був колонією Росії і перебував у духовному рабстві  диявольської секти Московії.

Рішення Вселенського патріархату остаточно розвіяло імперські ілюзії і шовіністичні фантазії Московії, які не підкріплені жодним церковно-правовим документом про Україну як нібито “канонічну територію російської церкви”.

Те, що так званий “перехід Київської митрополії у володіння Москви стався “не за приписами канонічних правил”, Вселенський патріархат визнав ще у 1924 році. Сьогодні Вселенський Синод ще раз підтвердив цю позицію.

Говорячи світською юридичною мовою, Вселенський патріархат визнав Московію злодієм (розбійником з великої дороги), який вкрав (привласнив) православ’я  Київської Русі.

І ще один, найголовніший юридично-церковний висновок: “Скасуванням Синодом Вселенського патріархату Синодального листа 1686 року скасована адміністрація (керівництво) Московською церквою Київської митрополії і всіх єпархій в Україні”, – заявив архієрей Константинопольської церкви, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков архієпископ Тельміський Іов (Гечі).

“З канонічної точки зору це означає, що сьогодні в Україні УПЦ МП більше не існує. Всі архієреї тепер в Україні де-факто згідно з цим рішенням синоду є архієреями Вселенського престолу, і вони тепер повинні чекати директиву Вселенського патріархату щодо свого подальшого існування”,- наголосив  архієрей Іова. Він також пояснив, що в Україні не можуть канонічно існувати дві православні церкви. “Згідно канонів церкви, на території однієї держави має бути тільки одна православна церква”,- зазначив Іов.

Прес-служба патріарха Кирила істерично відреагувала на таку заяву, цинічно запропонувавши Іову “лікування” його “душевного і духовного стану здоров’я”.

Тепер, згідно церковних правил і канонів, РПЦ є сектою, незаконною релігійною організацією, а не канонічною церквою, яку Вселенський собор, після її появи, довгий час називав “служителькою антихриста” і “пристанищем демонів”. Виявилось, що Вселенський патріархат ніколи не дарував РПЦ Томос на автокефалію. В Константинопольському патріархаті наголосили, що автокефалія РПЦ була самопроголошеною (на зразок так званих “ДНР” і “ЛНР” – Авт.): московського митрополита Іону вибрали у 1448 році в Москві без дозволу Константинополя, тобто Іона по суті був  самозванцем, як і сама митрополія Московії.

Зауважу, що зустрічаючись наприкінці серпня 2018 року у Стамбулі з  з московським патріархом Кирилом (агентом КДБ “Михайловим”), Вселенський патріарх Варфоломій не став називати його “Святійшим”, а вжив термін “Блаженство”, що свідчить про верховенство Константинопольського патріарха.

Міф, що “Москва — третій Рим”, луснув, як мильна булька.        Ударними темпами РПЦ перетворює себе у такий собі новий Вавилон. Швидше за все російському православ’ю приречено виконати страшні біблійні пророцтва про Церкву-Блудницю, про новозавітний Вавилон. “Золота чаша” РПЦ сьогодні, як ніколи раніше, наповнена “мерзотою і гріхом” (Откр.17:4) — мафіозі в рясах транжирити пожертви православних вірян на “голубих” і повій.

Жриці Вавилону (Риму) були глибоко втягнуті у політичні справи і підтримували войовничу політику правителів своєї країни (одне до одного як РПЦ сьогодні в Росії), що і привело до падіння Вавилону (Римської імперії) повсталим народом. Таке чекає і Російську імперію. РПЦ і  путінський режим  йдуть  тим же слизьким і небезпечним шляхом войовничого політиканства і преклоніння перед Мамоною. Релігійно-мафіозна православна система Росії злилась з державними і відверто кримінальними структурами, паразитує і жиріє на людських стражданнях.

Один із грецьких старців-схимонахів, який недавно побував у Москві і відвідав Храм Христа Спасителя, заявив коротко і змістовно: “А Христа то тут і немає!”.

Дух Святої Русі — у Києві

Афонські старці понад тисячу років стверджують: “Дух Святої Русі знаходиться в Києві”. А Преподобний Серафим Саровський ще двісті років тому запевнив православних, що “Київська церква захистить вас, і істинному православ’ю нічого не зможе зробити антихрист».

Вселенський патріарх Варфоломій свого часу написав: “Світове православ’я — це сузір’я незалежних та рівних національних Церков”.

Наприкінці липня поточного року, коли в Україні відзначалося 1030 років Хрещення Руси-України, патріарх Варфоломій звернувся до православних: “Визнаючи високу відповідальність першопрестольної Константинопольської церкви, яка ніколи не переставала і не змирялася перед незаконними і неканонічними ситуаціями, які потрясали природне функціювання православної церкви і в ці відповідальні часи вона взяла на себе ініціативу відновити єдність православних вірян України з кінцевою ціллю дарувати українській церкві автокефалію”.

Упевнений, що до кінця року  в “сузір’ї незалежних та рівних національних Церков” засяє і наша помісна єдина українська православна Зірка. Об’єднавчий Архієрейський собор буде проходити у Софійському соборі.

Думаю, що символічно було б провести його 21 листопада, у день архістратига Михаїла, покровителя Києва або 22 листопада: у православії – це День Ікони Божої Матері “Скоропослушниці”, чудотворний образ якої знаходиться на Святій Горі Афон, в монастирі Дохіар. Дату проведення об’єднавчого Собору визначить Вселенський патріархат.

Цими днями українці відзначають на державному рівні День Гідності і Свободи.

До  Києва прибуде Вселенський патріарх Варфоломій, щоб особисто дарувати обраному предстоятелю єдиної помісної Української православної церкви Томос про автокефалію і провести Богослужіння в Андріївській церкві — центрі постійного представництва Вселенського патріархату — Матері православних церков Світу.

“Це і є Ставропігія (Представництво), відкриття якої передбачено тим самим рішенням Синоду Вселенського Патріархату, яким підтверджено надання автокефалії Православній церкві в Україні і знято заборони (анафему) з Філорета, Макарія і їх послідовників”,- зазначено в Угоді, підписаій Президентом Порошенком і патріархом Варфоломієм.

Переконаний, що  впродовж декількох років   Православна Русь-Україна з центром у Києві відродиться на віки. І дай, Боже, розуму Президенту і парламенту повернути Україні вкрадений і узурпований Росією бренд “Русь”. Так повинно бути. І думаю, що  так і буде. Це буде реалізацією Божого плану!

Об’єднана українська церква, на мою думку, повинна називатися “Українська православна церква” (або Православна Церква в Україні), а скорочено — “Київський патріархат”. Щодо УПЦ МП, то згідно із законом, який незабаром зобов’язаний прийняти парламент, вона буде називатися “Російська православна церква” в Україні, щоб не ховалася під назвою “українська”, не дурила голови українцям і не грабувала їх.

3 листопада Президент України Петро Порошенко і Вселенський патріарх Варфоломій (на фото)підписали Угоду про співробітництво та взаємодію між Україною та Вселенським Патріархатом. В ній, зокрема йдеться: “Вселенський Патріарх надає Томос, визначаючи незалежність Української церкви, і вручає його обраному на Соборі Предстоятелю; Українська держава відповідно до Конституції і законів надає цим процесам сприяння”.

У Російській церкві дуже нервово відреагували на підписання угоди, яка ще більше наблизила Україну, УПЦ до отримання Томосу про автокефалію.

Голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату РПЦ, митрополит Волоколамський Ілларіон (в миру Григорій Алфеєв, нагороджений орденами Дружби і Пошани президентом Росії і орденом “За заслуги” – президентом Януковичем) назвав рішення патріарха Варфоломія політичним кроком і таким, що «перебуває поза канонічним полем».

«Виконуючи замовлення з-за океану, спрямоване на ослаблення і розчленовування єдиної Російської церкви, патріарх Варфоломій поспішає виконати це замовлення, поки не змінилася політична кон’юнктура і поки при владі в Україні перебуває нинішній Президент», — додав він.

Собор єпископів УПЦ МП на чолі з Онуфрієм (“резидентура” Москви) за інструкціями РПЦ відмовився від участі у створенні автокефальної церкви в Україні і висунув ультиматум Президенту  Петру Порошенку, заявивши, що зустріч, яка була завчасно запланована з ним на 13 листопада в Українському Домі,  можлива лише в Києво-Печерській Лаврі. Чи можна собі уявити, щоб в якійсь іншій країні церква могла висунути ультиматум главі держави?

Перед цим президент Росії Путін звинуватив Порошенка, що “він проводить антидержавну й антинародну політику” і наголосив, що “налагодить відносини з новою владою після президентських і парламентських виборів в Україні”.

Завдання Кремля очевидне — усунути від влади Петра Порошенка (як Віктора Ющенка в 2010 році) і обрати на виборах в 2019 році підконтрольного Москві  проросійського президента і такий же парламент на чолі з путінським кумом Медведчуком.

Фрагменти статті з газети “Україна молода”, №24 від 28 лютого 2018.

Істерику РПЦ неважко зрозуміти, адже Росія втрачає духовну Україну. Цього разу — неминуче і назавжди!

Підписання зазначеної Угоди – це історичний день не лише “для створення Української автокефальної православної церкви”, – як зазначив Петро Порошенко, це — історичний день для всього Вселенського Православ’я.

Вселенський патріарх Варфоломій заявив: “Ми переконані, що рішення про автокефалію приведе до єдності всіх православних в Україні”.

Так і буде!

Пророцтва

На початку 60-х років минулого століття агенти КДБ доповіли першій особі СРСР — секретарю ЦК КПРС Микиті Хрущову, що болгарська провидиця, сліпа Ванга, передбачила, що якийсь «карлик iз чорною душею на ім’я Володимир», який буде правити Росією, на початку ХХІ століття розпочне війну з Україною. Потім ця війна переросте у громадянську війну в самій Росії, яку почнуть її прості люди, обдурені своїми правителями, і закінчиться перемогою народу, який повстане проти режиму «карлика», і крахом його самого. Прочитавши донесення, Хрущов iз посмішкою фиркнув і відправив його в архів КДБ на «вічне зберігання».

Самого ж «карлика», за пророцтвом Ванги, чекає таке: «Біля Кремлівської стіни на такій же площі мертвого «карлика» Володимира викинуть і закопають. Живого Володимира — «карлика в Кремлі» приведуть у кайданах і посадять у в’язницю».

Скажете, містика, нездійсненне «неможебути»? Самовпевнений Хрущов свого часу поспішив саме так подумати…

Попередник і колега Путіна — нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов за свій маленький зріст у народі був прозваний також «карликом», але «кривавим» (Путін, за висловом Ванги, — «карлик iз чорною душею»). Єжов був гомосексуалістом (сам визнав це на суді), Путін, за твердженням його колег iз КДБ, — педофіл. У лютому 1940 року «кривавий карлик» був арештований, засуджений і розстріляний.

Путін сьогодні — «карлик» не лише «з чорною душею», а вже «по коліна і лікті в крові». Історія знає «карликів-диктаторів», які розв’язували кровопролитні війни, чинили масовий терор і геноцид народів, у тому числі й своїх, від чого загинули мільйони людей: Наполеон, Ленін, Троцький, Сталін, Гітлер, Маодзедун, Пол Пот, а тепер Путін — «Гітлер-Сталін ХХІ століття».

Задумайтесь. У 2011 році афонські старці передбачили президенту України Віктору Януковичу відхід від справ політичних і навіть земних, воєнну агресію Росії проти України і майбутнє цих держав. Що трапилося далі — загальновідомо, як і те, до чого призвела втеча зрадника Януковича.

Путін, на письмове прохання Януковича ввести російські війська в Україну, розпочав воєнну агресію проти нашої країни (що і передбачила Ванга).

Згадайте прокляття убитої горем матері одного з Героїв Небесної Сотні – 22-річного Саші Плєханова на майдані Незалежності: «Я хочу, щоб Янукович і Захарченко, які вбили мого сина, хоронили своїх дітей кожен день, як я ховаю свого хлопчика!».

Див. відео про це – https://antikor.com.ua/articles/33323-kara_boha_janukovich_shokovanij__prokljattja_na_smertj_zbulosj_video

У березні 2015 року загинув, провалившись з автомобілем під лід на озері Байкал, син екс-президента України — Віктор Янукович (молодший). Друзів, які були з ним, Бог врятував.

А що чекає у майбутньому Україну і Росію (устами афонських старців)?

Адже їхніми устами до нас звертається Творець, а значить — слова Старців є істина. Їхніх пророцтв бояться сильні світу цього, але від них нікуди не сховатися.

За пророцтвом афонських старців, «Україну очікує важкий час, але він триватиме недовго — по Божій Волі, судилося створити могутню Державу, порівнянну з Київською Руссю, бо Дух Святої Русі знаходиться у Києві, і його пробудили люди. 22 роки — був лише летаргійний сон Великого Народу».

“Росія, незважаючи на свої прагнення відродити нову імперію, зазнає краху. Її чекає ізоляція і самодержавство. Але російський правитель протримається на троні недовго, декілька років, і піде з ганьбою. Сама Росія продовжить своє існування, але вже без частини земель на півдні та сході. Більшість російських провінцій стануть вільними від опіки Москви і входитимуть у державу Російську на правах незалежних територій», — пророкують афонські ясновидці.

Звичайно, всьому цьому можна і не вірити. Час покаже, як показував і раніше здiйснення пророцтв Афонських старців…

Сьогодні Українська нація рятує Світ від ядерної пожежі, яку готова запалити імперія зла — Росія, громадян якої Путін хоче зробити “мучениками” і відправити в ”рай”.  Решта жителів Землі —  “просто здохне, навіть не встигнувши покаятися”,- заявив Путін. Російська делегація, яка була присутня на засіданні Міжнародного дискусійного клубу “Валдай”, відреагувала на заяву Путіна оплесками.  Чим, на мою думку, засвідчила повну моральну деградацію Росії.

Ми, українці, вистоїмо у війні з російським агресором, здобудемо перемогу над путінським фашизмом і повернемо до складу України анексований Крим і окуповані території Донбасу. Російська імперія  розвалиться внаслідок національно-визвольної боротьби поневолених народів, для яких Україна буде взірцем демократичної держави.

У недалекому майбутньому Україна постане як духовний православний та інтелектуальний центр об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу. Так буде!

Григорій  ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, народний депутат України IIVI скликань, член ПАРЄ (2006-2010 рр.), заступник голови Спілки офіцерів України, генерал-лейтенант СБУ, кандидат юридичних наук

Comments are closed.